Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

— Іване, ходи робити! — Ноги болять.— Іване, ходи їсти! — Іду, іду!

«Нехай» — поганий чоловік.

Аби день до вечора.

Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Безділля мішай з ділом, — з ума не зійдеш.

Береться за діло, як п’яний за тин.

Білі руки чужі труди люблять.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Б’ють не лежачого, а ледачого.

В роботі «ох», а їсть за трьох.

Весна ледачого не любить.

Виспався, та не вилежався.

Від ліности чоловік хворає.

Він би й рад косити, та нікому косу носити.

Восени й курчата курми будуть.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Говорить так, як три дні хліба не їв.

Говорить, мов клоччя жує.

Готовеньке і кішка з’їсть.

Грім не гряне — ледачий не встане.

Гуляй, тату,— завтра свято.

Гультяйство губить хазяйство.

День гуляє, три слабий, а на п’ятий — вихідний.

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.

Добре чужими руками жар загрібати.

Догулялись та доспались, що на зиму без хліба зостались.

Дожидатись долі, то не матимеш і льолі (сорочки).

Доки баба спече книші, в діда не буде душі.

Доця вельми спритна.: доки дійде, молоко скисне.

Думками за горами, а ділом у запічку.

Думкою в небі, ногами в постелі.

Жвавий, як рак на греблі.

Живе — хліб жує, а спить — небо коптить.

З лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.

За діло — не ми й за роботу — не ми, а їсти та гулять,— за нас не знайти.

За сидженням нема лежання.

Зачепилася за пень — простояла цілий день.

Збирається, як свекор до пелюшок.

Злазяться, як мухи після морозу.

Зробиш, та в свинячий голос.

І за холодну воду не береться.

І каші не хочу, і по воду не піду.

Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.

Іван, скажи моїй кобилі: тпру.—А ти сам що ж?— Та губи померзли.

Іде воювать, а рушниці не хоче брать.

Їсть за вовка, робить за комара.

їхав на обід, але й вечері не застав.

Йому принеси, розжуй та і в рот положи.

Кожух лежить, а дурень дрижить.

Колись і в нашої кози хвіст виросте.

Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.

Ледача шкапа скрізь припинки має.

Ледачий навсидя спить, а навлежа робить.

Ледачий, хоч по смерть посилай.

Ледачому животові й пиріг вадить.

Ледаще на віник та на смітник годяще.

Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку.

Лежачий зайця не піймає.

Лежачий камінь мохом обростає.

Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє

Лежачого хліба ніде нема.

Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.

Лінивий у своїй хаті змокне.

Лінивому все ніколи.

Лінивому жить весело, та їсти нічого.

Лінощі псують людину.

Лінь чоловіка не годує, а тільки здоров’я жує.

Ліньки без хліба обідають.

Ліньки людей псують.

Ліньки людей у злидні вводять.

Ліньки пісні співають, та латки латають.

Ліньки та гулі не одного в личаки обули.

Ліньки—родичі злиднів.

Люди жать, а ми лежать.

Люди хотіли, щоб з мене хазяїн був, та не діждуть.

Маленька праця краща за велике безділля.

На батозі далеко не поїдеш. Цеб-то ледачу людину скільки не бий, то все одно.

На дурняк жить — добра не нажить.

На роботі умліває, – а біля миски упріває.

На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!

На чужий труд ласий не будь.

Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе.

Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіда.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не так лінь, як неохота.

Не хочеш змолоду працювать, під старість будеш з торбою танцювать.

Ник, як собака в глек.

Ні б’є, ні лає, та ні про що й не дбає.

Одне «зараз» краще трьох «потім».

Озирається, як вовк на хвіст.

Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні,— славний би козак був з мене.

Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.

Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день.

Ото й горе, що риба в морі.

Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.

Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.

Під лежачий камінь вода не біжить.

Під лежачий камінь і вода не тече.

Пізня пташка очі продера, а рання уже носок витира.

Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти.

Пішла по масло, та й у печі погасло.

Пішов Вавило по мотовило, та мабуть його там лісом придавило. Так говорять на ту людину, яка довго ходить, коли її за чим куди посилають.

Пішов провідать, та й зостався обідать.

Повертається, як ведмідь за горобцями.

Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять.

Поки приберешся, то бояри й мед поп’ють.

Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.

Посидь, Векло, ще не смеркло.

Посидь, сусідко, ще трохи видко.

Посидь, Уляно, бо ще рано.

Постій — п’є воду, а скоріш—мед.

Працює гірш теляти.

Працює через пень-колоду.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.

П’ять день не робим, а два відпочиваєм.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.

Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

Робить, як волами їде.

Робить, як мерзле горить.

Робить, як мокре горить.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Родився не торопився, а тепер ні за чим.

Руки білі, а сумління чорне.

Серп узяла — хліб забула, так-то Настя вдома була.

Сидить під кустом, накрився листом, а робить не хоче. Накрився листом—майже голий.

Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.

Сидить, як куриця на яйцях.

Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.

Сів і прилип, як до смоляної лавки.

Скільки вб’єш, стільки в’їдеш.

Спать до обід, то присниться і ведмідь.

Спиш, спиш, а спочити ніколи!

Справний, як віл до корита.

Сюди ник, туди ник — та й день невелик.

Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день.

Сьогодні гулі і завтра гулі,— ці ж гулі в личаки обули.

Так хочеш робити, як собака орати.

Ти його у плуг, а воно тобі у луг.

Тит, іди молотить.— Спина болить. Тит, іди їсти.— А де моя велика ложка?

Тільки пить та гулять, а до діла руки болять.

Тільки-йто гав ловить та витрішки продає.

То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!

Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.

Той у бороні, а той у стороні.

У всякої Федорки свої одговори.

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

У ледачої пряхи й у себе нема рубахи.

У лінивого піч до спини пристала.

У лінивого що у дворі, те й на столі.

У нероби завжди неврожай.

У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.

Улита їде — колись то буде.

Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз.

Ховається від роботи, як пес від мух.

Ховається, як собака від мух.

Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!»

Ходить, як ведмідь за горобцями.

Ходить, як три дні не їв.

Хоч не в’їжно, але вліжно.

Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Хочеться і риби поїсти, та не хочеться (у воду) лізти.

Хочеться їсти, та не хочеться лізти.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Хто багато лежить, у того бік болить.

Хто багато спить, тому дома не нажить.

Хто весь час на небо зорить, той без хліба сидить. На небо зорить — значить часто дивиться на сонце чи не час снідати, обідати чи кінчати роботу.

Хто лінивий, той і сонливий.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Хто пізно встає, у того хліба не стає.

Хто пізно встає, у того швидко хліба не стає.

Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

Хто празників питає, той сорочки латає.

Цілий день байдики б’є.

Цілий.день б’є бомки.

Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.

Через день — та й неділя, через хату — та й весілля.

Чи іде, чи ходить — на одно виходить.

Чужим добром не забагатієш.

Швидкий, як муха в оранку.

Що напряла, то й те миша вкрала.

Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.

Як голодний, то їв би, а як наївся — спав би.

Як до діла, так і сіла.

Як до діла, то й спина заболіла.

Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.

Як їсти, то впріє, а як робить, то мерзне.

Як не надолужив на спанні, то на взуванні.

Як не стане, то батько достане, як не буде, то мати добуде.

Як проголодається, то хліба дістати догадається.

Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.

Як спати до дня, присниться бридня.

Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.

Як у поле — Анцю в боці коле, як до танцю — вже не коле Анцю.

Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.

Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.

Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.

Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!