Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
А що мені збиратись! Встав, підперезався та й зовсім зібрався.

Багатий бідного не знає.

Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться.

Багатий на лати та на дрібні сльози.

Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого взимі.

Багатій не дивиться, чим убогий живиться.

Багато я маю, аж три клуні хліба, в одній—вітер, в другій — мак, а третя стоїть так.

Багатому життя, а бідному виття.

Багатому і в будень свято, а вбогому і на паску піст.

Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати.

Багатому свято, а бідному діла багато.

Багатому щастя, а вбогому трясця.

Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень.

Багач не відає, що бідний обідає.

Багач норовить, як би бідного з ніг збить.

Багач ся дивує, чим бідний діти годує.

Багачеві прибиль, а біднякові загибель.

Без грошей розуму нема.

Без кожуха бере скруха.

Без ума не накормить і сума.

Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.

Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься.

Бідний носить, що може, а багач, що хоче.

Бідний хитрий на видумки, а багач на гроші.

Бідним і на тім світі на панів робить: пани будуть у котлі кипіть, а бідним дрова носить.

Бідність — не гріх, а до гріха доводить.

Бідність і мудрість смиряє.

Бідність краде, а нужда бреше.

Бідність не бере ні чести ні ума.

Бідність не гріх, а неволя не сміх.

Бідність не порок.

Бідному куди не кинь, то все догори діркою.

Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.

Бідняк робить, а багачеві родить.

Бідняки потіють, а пани з того жиріють.

Біле — не біле, аби воду виділо.

В однім кармані смеркає, а в другім світає.

В одному кармані пусто, а в другому нема нічого.

Весілля три дні, а цілий вік злидні.

Він так живе, що й собаки нема.

Вітром підбито, а морозом підшито.

Встав, підперезався та й зовсім зібрався.

Всяка одежина бідному личить.

Голий підперезався та й зовсім зібрався.

Голий розбою не боїться.

Голого пояс не зігріє.

Голодній кумі й хліб на умі, а неголодна й про книші забула.

Голої вівці не стрижуть.

Голому й розбій не страшний.

Голота вилізе з болота.

Голота не боїться ні дощу, ні болота.

Голота не боїться ні тучі ні грому.

Голь на видумки хитра.

Горіли дрова жарко, було й у бані парко, а дров не стало і все пропало. Коли було всього доволі, жилося гарно, а як не стало, то й життя пропало.

Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.

Де злидні за столом, там згода біля порога.

Де один панує, там сотня бідує.

Де тонко, там ще й рветься.

Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.

Живемо добре, горя в людей не позичаєм.

Живу, як горох при дорозі, хто не йде, той і рве.

З голого, що з мертвого — нічого не візьмеш.

З голого, як з святого, не візьмеш нічого.

З миру по латці — голому свитка.

З миру по нитці — голому сорочка.

Заполи ріже, та плечі латає.

Злидні, як впіймають, зовсім повалить хотять.

Краще горіть, чим голіть.

Краще давати у вікно, як стояти під вікном.

Краще давати через поріг, як стояти біля порога.

Куди не оберни, то все дірки зверху.

Лата на латі, а зверху дірка.

Лата на латі, ї шиття не знати.

Лико з ремінцем не в’яжи, бо порветься.

Маленьке клювало, та й те зірвалось.Невдача.

Мало дров, та й огонь не хоче горіть.

Минули ті роки, що розпирали боки.

Мокрий дощу, а голий розбою не боїться.

Молодцем молодець: ні кіз ні овець.

Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.

На бідного Макара всі шишки летять.

На свиті стільки лат, як на селі хат.

Наші лати переходять панські шати.

Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.

Не будуй церкви, а вигодуй сироту.

Не до нашої шиї ті коміри шили.

Не зазнавши горя, не знатимеш і радості.

Не зобижай голиша, бо й у його є душа.

Не лякай щуки морем, а бідного горем.

Нема дома муки, так попроси в Луки

Нема за що й руки зачепить.

Немає в що й солі зав’язать.

Нерівне знайомство введе у старці.

Нестатки гонять з хатки.

Ні в горшку, ні в мішку

Ні вуса, ні бороди; ні плуга, ні борони.

Ні гульні, ні роботи, коли рванії чоботи.

Ні кола, ні двора.

Ні кола, ні двора; один сіренький коток та на шиї мотузок.

Ні коняки, ні воза; та нема чого й на віз положить.

Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівать.

Ні хліба куска, ні соли дрібка, ні страви ложки, ні води трошки.

Ну й життя, гірше попівської собаки

Нужда ввічлива, а голь догадлива.

Одежі — що на ньому, а хліба — що в ньому.

Одежі, що на собі, а хліба, що в собі.

Однаково і в двоє, як плохі обоє.

Отакі наші вжитки: ні кожуха, ні свитки.

Пишно не пишно, аби затишно.

Пізнають хлопці і в драній сорочці.

Поганий і Роман, як порожній карман.

Позич, голий, сорочки?

Поки жнемо, поки й їмо, а як скосили, то все й поїли.

Поки багат, то всім сват і брат, а як нічого не стало — мов лизнем їх злизало.

Поли крає, а плечі латає.

Половина світу скаче, а половина плаче.

Поріг пошкребла, та пиріг спекла.

Прибрався к святу в нову лату.

Рад бідняк пану, як сирота трясці.

Радий старець і тому, що пошив нову торбу.

Рогатої скотини — вила та граблі; доброї одежі—мішок та рядно.

Розступіться, лахміття, дайте місце лоскуттям.

Розуму багато, та грошей чорт ма.

Старець хоч наївшись, хоч голодний, все одним голосом співа.

Старця нагодуєш, а торби йому не наповниш.

Старче, село горить. — Я за суму, та й далі суну.

Сума то сума (торба), а до неї треба й ума.

Тікай, голий, бо обдеруть!

Тільки й ходу, що з воріт та в воду.

Тільки душа, а в кармані ні гроша.

Торба старцеві — не поміха.

У багатого багато калача — діти плачуть, у бідного нічого немає — діти скачуть.

У багатого живіт росте, а в бідного — горб від роботи.

У кармані вітер ґуля.

У кармані—таракан та блоха; в хліві—ратиці та хвіст.

У нашого командира — ні капелюха ні мундира.

У сусіда повна піч дров та горять, а у мене одно поліно, та й те не хоче.

У хаті всього досить, а повіситьса й зарізаться нічим.

Убогість — не дурень: золото — не мудрець.

Убогість гірше корости.

Убогого кий (ціпок) годує. Ходить прохати хліба.

Увесь Хвесь — голова та ноги.

Ума розуму багато, а рук прикласти ні до чого.

Хата багата, та нічого й собаці дать.

Хата велика — є де сісти, та нічого їсти.

Хліба купити немає на віщо, так ми з горя чайок попиваєм.

Холодно, одягнувшись в одно.

Хоч грошей нема, та в одежу вбився: розкрив поли, то й ноги голі.

Хоч живеш у багатстві, а старцювать не зарікайся.

Хоч і стареньке, аби біленьке.

Хоч не пишно, так затишно.

Хоч сорочка одна, зате біла щодня.

Чим голіший, тим мудріший.

Чоловік убогий, що кінь безногий.

Чужа сорочка не гріє.

Чулки нові, а п’яти голі.

Шапка бирка, зверху дірка, а в кармані воша на аркані.

Щедра рука не оскудіє.

Щовечора, щоранку та й надінеш новодранку.

Я твоє багатство переживу, а ти мого вбожtства не переживеш.

Як багатий, так «здоров був!», а як бідний – «бувай здоров!».

Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.

Як начепиш торбу, забуде й рідня.

Як під ким то лід тріщить, а під нами так провалюється.

Як холод, то й кожушана лата за рідного брата.

Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема.

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...