Друкувати
Під тином Півень, біля хати,
Знічев’я смітник розгрібав
І, квокчучи,
там дещицю клював,
— Наїдку не було, а так — аби клювати.
У сміттячку углядів якось він
Блискучу кругленьку Перлинку
І дорогу таку новинку
Узяв та й викинув під тин.
— Не хочу я таких дурних новинок,
— Промовив він,— нащо здалась вона?
За жменю цих цяцькованих Перлинок
Не дав би я і зернятка пшона,
— Нехай дурний Індик ковтає.
Так недотепа неборак
Ганьбує те, чого не знає,
І думає, що добре так.
(1890)

Рейтинг