Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Піфагорові штани — назва, по-перше, вульгарна, а по-друге, вона не відповідає дійсному станові речей.
Ну, хто-таки, скажіть, може пошити штани з катета або з гіпотенузи?
Ми знаємо, що матерії — сукна чи шевйоту — на штани треба приблизно один метр.
Ну, а скільки треба на штани катетів, а скільки гіпотенуз?
Ніхто цього не скаже…

Отже, Піфагорові штани зовсім не штани, а геометрична теорема, що її винайшов і довів великий грецький математик Піфагор, що народився на острові Са-мосі, потім переселився в південну Грецію, де й жив у V столітті до нашої ери.
Піфагорова теорема, як ви знаєте, полягає ось у чім:
«Сума площ квадратів, побудованих на катетах прямокутного трикутника, дорівнює площі квадрата, побудованого на гіпотенузі цього трикутника».

Цією теоремою найбільше уславився Піфагор перед математикою, перед усім людством.
І ніколи за це людство Піфагора не забуде.

II
Васька Перепелицю Піфагор цікавив постільки, поскільки треба було знати і вміти довести його теорему перед учителькою геометрії Вірою Іванівною.
І все!

Більше Піфагор аж ніяк Васька Перепелицю не цікавив, а — навпаки — непокоїв його.
Та й справді: десь там аж на острові Самосі народився якийсь там Піфагор, вигадав аж у V столітті теорему, а ти тут страждай!

Та ще й Віра Іванівна:
— Ти, Перепелице, продивись Піфагорову теорему, та не один раз продивись, бо ось-ось екзамени! А ти не дуже, Васю, її знаєш!
Добре говорити Вірі Іванівні — «продивись»: що, вона, Віра Іванівна, центр нападу чи воротар?
Що, їй. Вірі Іванівні, болить, що вчора футбольна команда з вулиці Чкалова забила команді, де грає Васько, три голи, а Васькова команда їм — нуль?
3:0!!

Жарти вам!
Добрі мені жарти, коли капітан Васькової команди Вано Недоберидзе плакав!
Чесне піонерське, отакими сльозами плакав.
А потім одібрав у Рубена Амудар’яна, воротаря, бутси й крикнув:
— Біжи додому в шкарпетках! Партач!
— Холодно, Вано! Як я побіжу? Та й мама…
— Що «холодно»?! Що «мама»?! А пропускати м’ячі не холодно?! А три — нуль — теж «мама»?!
А Васькові Вано підніс під самісінький ніс кулака :
— У штангу? Я тобі дам у штангу! Так коли Васькові, скажіть, будь ласка, робити оте саме «продивись»?
Несправедлива Віра Іванівна!

III
Екзамени.
Екзамени — річ серйозна. Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь, — ціле ж літо тоді нанівець піде!
А як іще, крий доле, на другий рік залишишся?!
А футбол хіба річ не серйозна? Кому хочеться діставати 3:0 на користь супротивника?!
От і крутись! От і страждай!

Дехто каже, що спочатку приготуй уроки, продивись вивчене, а потім і в футбол можна.
Але це так говорять, мабуть, не футболісти.
Хоч візьміть, приміром, Вано Недоберидзе, капітана футбольної команди: він і в футбол грає, і вчиться непогано. Якось так уміє…
А у Васька так не виходить.

Чому — він і сам не знає!
Однаково ж він із Вано ніби й уроки готує… Тільки Вано спочатку вивчить уроки, а потім у футбол тренірується, а Васько спочатку тренірується у футбол, а потім учить уроки.
А хіба це не все дно?

Сама ж Віра Іванівна каже, що від зміни місця доданків сума не змінюється.
Перед екзаменами Васько кріпко засумував.
«Доведеться, мабуть, кинути футбол!» — подумав Васько.
— Чого ти, Васю, такий сумний? — запитав його Рубен Амудар’ян.
— Екзамени! Доведеться, мабуть, припинити футбол! За геометрію треба братися! Погано в мене, Рубене, з геометрією!
— «Пифагоровьі штани на все стороньї равньї», — заспівав Рубен Амудар’ян.
— Ти не смійся, Рубене, тут не до сміху. Віра Іванівна сказала, що, як не візьмусь за геометрію, може бути погано!
— «Погано»! «Погано»! — перекривив Васька Рубен. — Що ти не знаєш, що робити? Ту ж саму Піфагорову теорему не можна хіба накреслити на долоні або на пальцях? Та й основні теореми теж сяк-так понамальовуємо. Я тобі перед екзаменами допоможу!

Днів, мабуть, із сім сидів перед екзаменами Васько Перепелиця і все записував чорнильним олівцем не долонях і на обшлагах у сорочці теореми та аксіоми.
Мало не всю геометрію за допомогою Рубена по списував та понакреслював.
«Викручусь!» — думав собі Васько Перепелиця.
Іде Васько Перепелиця на екзамен з геометрії.
Боязко Васькові…

Боязко, та, проте, він сам себе підбадьорює: «Те невже ж провалюсь? Все ж у мене списано».
Треба ж було Рубенові взяти до школи футбольного м’яча, щоб після екзаменів зразу на майданчик — і в футбола!
Раненько прийшли наші учні до школи, — екзамени ще за годину.
— А давай ударимо, Васго, — крикнув Рубен і вдарив по м’ячу.
Васько одбив. Підбігає ще кілька учнів. Літає м’яч по шкільному двору.
От Рубен як ударить! Гарматний удар!

Васько хотів перехопити м’яча, а він його по руках я-а-ак шарахне! Васько впав і руками в калюжу, підхопився, як глянув на руку, так і вмер…
Руки — сині-сині, бо чорнильний олівець розлізся, ну, такі руки, хоч поодрубуй.
А головне, м’ячем поперебивало усі перпендикуляри, поперемішувало катети з гіпотенузами, а з Піфагорової теореми наробило кваші.

…Як увійшов Васько до класу, як подивилася Віра Іванівна на руки, покивала головою та й опустила в журналі проти прізвища Васі Перепелиці коротенький перпендикуляр… Одиницю!
Навіть не екзаменувала.
За те поставила, що хотів обдурити вчительку і цілу екзаменаційну комісію.
Про-о-пало у Васька Перепелиці літо!

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...