Опис природи

1. Твір опис природи
2. Твір опис природи в художньому стилі весна
3. Твір опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень
4. Твір опис природи в художньому стилі 6 клас
5. Опис природи в романі п’ятнадцятирічний капітан
6. Твір опис зимової природи
7. Твір опис природи за картиною в художньому стилі золота осінь

Твір опис природи

Природа України – багата та різноманітна. Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам у нас є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах країни ростуть тисячі видів рослин та водиться величезна кількість тварин. Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.

Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. Повний дозрілий колос пшениці символізує багатство та родючість, він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою вона його наповнила. Над ланами легко кружляють птахи, і далеко навкруги розноситься їхній спів.

У горах Криму дуже красиво наприкінці весни. Схили вкриті свіжою зеленою травою та квітами, а внизу плескається Чорне море – зовсім не чорного, а блакитно-бірюзового кольору. Силуети далеких гір, ніби намальовані аквареллю, здаються, пливуть у морі. Десь серед хребтів причаїлися стрімкі водоспади, проте вони невеличкі та майже повністю пересихають улітку. Поруч із ними завжди свіже та прохолодне повітря, а вода така прозора, що видно кожен дрібний камінь на дні.

Природа України радує око. Проте справжня її краса в тому, що вона наділяє нас усім необхідним для життя – повітрям і водою, корисними копалинами, їжею, сировиною для будування, пошиття одягу, друкування книжок тощо. Щоб краса української природи не збідніла, не зникли її чудові ландшафти, не зміліли річки, не вимирали тварини ми маємо піклуватися про неї – будувати екологічні виробництва, користуватися чистою енергією та й просто не смітити на вулицях. Це зовсім неважко, а може принести хороший результат, якщо ми всі так робитимемо.

Твір опис природи в художньому стилі весна

Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року.

Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.

Я люблю спостерігати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після

зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.

Твір опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень

Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто спосерігала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.

А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там – на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.

З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.

Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки спостерігала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно – мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.

Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.

Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!

Твір опис природи в художньому стилі 6 клас

Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу.

Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.

Опис природи в романі п’ятнадцятирічний капітан

Пригодницькі романи видатного французького письменника Жуля Верна насичені захоплюючими подіями, раптовими і несподіваним поворотами сюжетів, їх рушійною силою стають різноманітні пригоди. Одним з найяскравіших прикладів такого роману може служити відомий у всьому світі твір «П’ятнадцятирічний капітан».

Як і в багатьох інших творах письменника, основою сюжету роману стають надзвичайні пригоди – подорож пасажирів океанської шхуни «Пілігрим». Особливістю цього роману є не тільки надзвичайні пригоди його героїв, яким на шляху до свого порятунку довелося переплисти океан та витримати багато випробувань, подолати багато перешкод та залишитися живими у смертельній небезпеці, а й опис природи. Достатньо цікаво, що навіть дивовижні речі автор пояснює з наукової точки зору, а всі загадки природи, які зустрічаються на шляху героїв роману, не мають нічого дивовижного і теж пояснюються наукою.

У роман «П’ятнадцятирічний капітан» Жуль Верн ввів персонаж дивакуватого вченого, в житті якого існує лише один єдиний інтерес – наука. Завдяки цьому персонажеві автору вдається наповнити роман найточнішими описами природи тропічної Африки, на узбережжі якої опинився Дик Сенд с пасажирами шхуни після її загибелі.

Герої майже всіх пригодницьких романів французького письменника – це відважні і сміливі люди, які у будь-яких обставинах прагнуть дізнатися більше про людей і оточуючий їх світ. Письменник і сам досить часто робить відступи для того, щоб розповісти про багатства африканської тропічної природи, таємниці океану і Всесвіту. Один з найпопулярніших персонажів романів Ж. Верна – трохи дивакуватий учений, в якості якого в творі «П’ятнадцятирічний капітан» виступає кузен Бенедикт. Завдяки йому автор отримує можливість пояснювати усі природні явища і описувати природу з науковою точністю. Однак ми бачимо, що навіть найрозумніший вчений не може знати усього, а найкращі знання для кожної людини – це її життєвий досвід. Безмежний світ відкриває людині лише деякі свої таємниці, а неприборкана природа назавжди залишається сильніше людини.

Романи Жуля Верна відрізняються нанизуванням нескінченної кількості окремих захоплюючих епізодів, в яких героям постійно загрожує загибель, але майже завжди несподівано відбувається неочікуваний порятунок. Не став в цьому відношенні винятком і роман «П’ятнадцятирічний капітан». Як і в багатьох інших романах, у ньому Жуль Верн описує різні країни, моря і континенти, прославляє любов до свободи, вірність і людяність героїв, а його фіналом стає їх щасливий порятунок.

Шхуна під назвою «Пілігрим» вирушила з Нової Зеландії, взявши курс на Тихоокеанське узбережжя Південної Америки. Спочатку судно повинно було зайти в порт Вальпараїсо в Чилі, а далі відправитися в Сан-Франциско. Але «Пілігрим» відхилився від курсу і врешті-решт зазнав аварії біля берегів Екваторіальної Африки. Після гибелі судна Дик Сенд разом з невеличкою командою опинився в хащах тропічної Африки, де героям прийшлося подолати безліч труднощів. Їм довелося пробиратися через непрохідні джунглі і топкі болота, ховатися від грози в термітнику, йти через пустелю та робити багато іншого. І де б вони не знаходилися, автор з науковою точністю і достовірністю описує оточуючу природу, додаючи реальності подіям та знайомлячи читачів з природою далекого континенту.

Твір опис зимової природи

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м’яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Твір опис природи за картиною в художньому стилі золота осінь

Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке бабине літо, починало повівати холодом, змовкли пернаті музиканти. Ось і прийшов час прощатися із золотою осінню.