Тільки сонце до обрію
Почало тікати,
Баба діда у обійсті
Почала шукати:
Кинулася у сарай,
Тоді до криниці,
А він дивиться футбол
Нишком у світлиці!
— Вечоріє! — баба діду. —
Пора до скотини.
— Додивлюся, —
той, — лишилось
Не більше хвилини.
Баба й собі примостилась
Скраю на дивані —
Що ж таке там
неймовірне
На телеекрані?
Хлопці бігають, м’яча
Прагнуть відібрати…
— А хто грає?
— Наш «Шахтар»
І львівські «Карпати».
— Тю! Чого, —
штовхає діда, —
Наші хлопці чорні?
— Видно,
що не повмивались,
Як вийшли зі штольні.
Показати коментарі
