Микола Вороний хронологічна таблиця

Микола Вороний хронологічна таблиця
Вороний Микола коротка інформація:

Псевдо Арлекін, Віщий Олег, Homo, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші.
Народився 24 листопада (6 грудня) 1871
Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 7 червня 1938 (66 років)
Одеса, УРСР
Країна УНР, СРСР, Російська імперія
Діяльність письменництво, театр
Мова творів українська
Роки активності 1893—1926
Напрямок модернізм
Жанр поема, вірш

Микола Вороний хронологічна таблиця текст

Дата Подія
6 грудня 1871 Народився в сім’ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків, мати — О. Д. Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття, ректора Київської академії П. Колачинського.

Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).

1893 вірш «Не журись, дівчино»
З 1897 Актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших.
1901 Залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.
В «Літературно-науковому вістнику» опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, «який змістом і формою міг би хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур».
1903 Альманах «З-над хмар і долин»
1910 Оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі.
1911 Перша збірка Вороного «Ліричні поезії» вийшла у Києві. Вірші її були сповнені музикальності, свіжості образів.
1913 Збірка «В сяйві мрій»
1917 Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру, який відкрив свій сезон постановкою “Пригвождених” В.Винниченка.
1920 Емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи.
1926 Після повернення в Україну вів педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо.
1934 М. Вороного було заарештовано як польського шпигуна. Деякий час перебував у Воронежі, потім висланий на Одещину.
7 червня 1938 Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян
10 листопада 1957 Рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.
Архів Вороного зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Популярні твори:

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 121 Голосов