Микола Вороний хронологічна таблиця
Вороний Микола коротка інформація:
Псевдо | Арлекін, Віщий Олег, Homo, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші. |
---|---|
Народився | 24 листопада (6 грудня) 1871 Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 червня 1938 (66 років) Одеса, УРСР |
Країна | УНР, СРСР, Російська імперія |
Діяльність | письменництво, театр |
Мова творів | українська |
Роки активності | 1893—1926 |
Напрямок | модернізм |
Жанр | поема, вірш |
Микола Вороний хронологічна таблиця текст
Дата | Подія |
---|---|
6 грудня 1871 | Народився в сім’ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків, мати — О. Д. Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття, ректора Київської академії П. Колачинського.
Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет). |
1893 | вірш «Не журись, дівчино» |
З 1897 | Актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших. |
1901 | Залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. В «Літературно-науковому вістнику» опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, «який змістом і формою міг би хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур». |
1903 | Альманах «З-над хмар і долин» |
1910 | Оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі. |
1911 | Перша збірка Вороного «Ліричні поезії» вийшла у Києві. Вірші її були сповнені музикальності, свіжості образів. |
1913 | Збірка «В сяйві мрій» |
1917 | Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру, який відкрив свій сезон постановкою “Пригвождених” В.Винниченка. |
1920 | Емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. |
1926 | Після повернення в Україну вів педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо. |
1934 | М. Вороного було заарештовано як польського шпигуна. Деякий час перебував у Воронежі, потім висланий на Одещину. |
7 червня 1938 | Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян |
10 листопада 1957 | Рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано. Архів Вороного зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. |
Популярні твори:
Біографії
Посилання