Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила
двері, гукнула:
— Сержику! А дивись, хто до нас приїхав!
І вже тихіше — до гості:
— Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба
куплю.
Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей.
— Ой, які ми вже великі! — радісно кинулася до нього
Віра Матвіївна.
— Ріст — один метр шість з половиною сантиметрів.
Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття
зайвої ваги існує.
— Ох, ти моя тенденція! — розчулено промовила бабуся
і спробувала обняти внука.
Сержик спритно викрутився і докірливо зауважив:
— Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні.
— А дивись, що я тобі привезла,— спробувала загладити свою провину бабуся.— Ти любиш яблучка?
— Корисна річ,— ухильно відповів Сержик,— багате джерело пектину, а для організму, що росте, він — необхідний.
— А морквочку? — несміливо запитала бабуся і ще раз
спробувала пожартувати: — Від зайчика…
Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив:
— Каротин також вкрай необхідний організмові, а най
більший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним
може призвести і до небажаних наслідків…
Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його
мама:
| 88 |
— Ну, що? Поговорили?
Так, по…— почала, було, бабуся, але тут же поправилася: — Мали розмову.
