Пошук по сайту

Іду я луками, між трав
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити.
Цю землю хочу обіймать,
Гриби збирать, траву косити
Нічого кращого не знать,
А лиш її весь вік любити.
Ти друже, скажеш: – Тут не рай,
І зовсім тут не легко жити.
– Це так. Та мене не питай,
Чому я десь буду тужити.
Я й сам не знаю. Та ношу
Оцю любов вже довгі роки.
І вірність їй я збережу,
Доки живу і мислю доки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *