Марко Вовчок хронологічна таблиця

Марко Вовчок хронологічна таблиця
Марко Вовчок коротка інформація:

Ім’я при народженні Марія Олександрівна Вілінська
Псевдо Марко Вовчок, Я. Канонин, Украинка
Народилася 22 грудня 1833
Єкатерининське, Єлецький район
Померла 28 липня (10 серпня) 1907
Нальчик, Терська область,
Російська імперія
Поховання Нальчик
Підданство Російська імперія
Національність українка
Діяльність прозаїк, перекладачка
Мова творів українська
російська
французька
Напрямок реалізм
Жанр проза
Magnum opus збірка «Народні оповідання»
повість Маруся (1871)
Рід Вілінські
Брати, сестри Вілінський Дмитро Олександровичd
У шлюбі з Опанас Маркович
Михайло Лобач-Жученко
Діти Маркович Богдан Опанасович
Нагороди Монтіонівська премія (1879)

Марко Вовчок хронологічна таблиця текст

Дата Подія
22 грудня 1833 Народилася в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові
1851 — 1858 Проживаючи у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу.
1859 Збірка «Народні оповідання».Потрапляє в коло таких літераторів, як Т. Шевченко, І. Тургенєв, М. Некрасов, О. Плещеєв, О. Писемський, польський поет і драматург Едуард Желіговський. По-дружньому прийняв письменницю також гурток українських культурних діячів у Петербурзі, зокрема колишні кирило-мефодіївці Василь Білозерський, Микола Костомаров, а також Пантелеймон Куліш, який ще до того редагував і видавав її твори.
1859-1861 соціальна повість „Інститутка“,оповідання „Два сини“
1859 — 1867 Під час перебування за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. За сприяння І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном.
1862 — 1863 Повість-казка “Кармелюк”
1867 — 1878 Найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста. Нею створено або завершено російські романи “Живая душа”, “Записки причетника”, “В глуши”, а також повісті “Теплое гнездышко”, “Сельская идиллия” (опубліковані в “Отечественных записках”), перекладено російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна. Виступає Марко Вовчок і як критик (цикл “Мрачные картины”), редактор петербурзького журналу “Переводы лучших иностранных писателей” (до участі в журналі вона залучає багато жінок-перекладачок).
Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання (“Козачка”, “Одарка”, “Горпина”, “Ледащиця”, “Два сини”), баладного оповідання (“Чари”, “Максим Гримач”, “Данило Гурч”), психологічного оповідання й повісті (“Павло Чорнокрил”, “Три долі”), соціальної казки (“Дев’ять братів і десята сестриця Галя”), художнього нарису (“Листи з Парижа”).
1869 — 1870 „Записки причетника”
1876 — 1899 „Отдых в деревне“
10 серпня 1907 Померла у віці 73 років у м. Нальчик.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 121 Голосов