Друкувати
Якось у лісі здибалися лисиця з котом. Кіт уклонився їй низенько й мовив: «Добридень, лисичко-сестричко! Як ся маєш?»

Лисиця подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула: «Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?» — «Та вчений, лисичко.. » — «Хто тебе вчив?» — «А біда, лисичко». — «Що вмієш робити?» — «Ну, скочити на дерево і врятуватися від псів, коли вони женуться за мною». — «Все то є дурниці… Я, ади, добре вивчена. А опріч того, маю мішок хитрощів. У тебе їх немає і ніколи не буде. Ходи зі мною й дечого навчишся…»

Раптом показався мисливець із псами.

Кіт скочив до дерева, видряпався по стовбуру і сховався між гіллям. Лисичка-сестричка попала псам у зуби. Кіт гукнув із дерева: «Пані лисице, розв’яжіть мішок із хитрощами!»

Лисичка не озвалася, бо вже не було як…

Рейтинг