Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
По великих лісах завжди побережники палили вугля. І лев дивиться на них і каже:

— Що ви так дуже-то працюєте?

Каже:

— Я би-м то відразу розірвав, — як хлопи забили клин в дуба, і [він] роздявився.

Доміркувалися побережники, що би з ним зчинити, який би презент свому панові і втіху оказати, та й кажуть:

— Но, коли ж ти такий розумний, то розірви, ми ти вже показали стежку. Стань ту єднов ногов — ніби де вужче, а ту другов — де ширше, а ту станеш руками і розідреш.

Борзенько побережники вибили клин перший, — то дві лаби затримало. А той зачав кричати. А вони сміються:

— Ну, та бери, розірви.

Як він вложив і передні лаби, вони вибили вже клин остатній. Як зачав кричати на цілий ліс та й каже:

— Браття мої, випустіть мене, що хочете?

— О, — кажуть, — вже ні.

За тоє дістали конов горівки від пана і по три корці пшениці, і дав їм по сто золотих за той презент, що вони так показали. От то каже так пан:

— Не хвалися сильний силою, ані мудрий мудростев, бо, — каже, — на всьо є рада.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!