Іван Карпенко Карий хронологічна таблиця

Іван Карпенко Карий хронологічна таблиця
Карпенко Карий коротка інформація:

Ім’я при народженніТобілевич Іван Карпович
ПсевдоКарпенко-Карий, Гнат Карий
Народився17 (29) вересня 1845
с. Арсенівка, Бобринецький повіт, Херсонська губернія,
Російська імперія
Помер2 (15) вересня 1907 (61 рік), Берлін, Німецька імперія, рак печінки
ПідданствоРосійська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьдраматург, актор, театральний діяч
Мова творівукраїнська
Роки активності1884–1907
Жанркомедія, трагедія, драма

Хронологічна таблиця Іван Карпенко Карий текст

ДатаПодія
29 вересня 1845Народився в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда.Навчався в Бобринецькому повітовому училищі.
1859Працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи.
1864Працював на службі в повітовому суді.
1865Переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича.
1870Одружився з Надією Карлівною Тарковською, тіткою єлисаветградського поета й журналіста Арсенія Тарковського (її внучатий племінник — відомий російський кінорежисер Андрій Тарковський). Як посаг отримав родинний хутір Тарковських. Надія Карлівна народила йому 7 дітей
1881Втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина.
1883В альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького.Одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького.
1884Заарештований і засланий до Новочеркаська. Працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню. У засланні написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака»), а також п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна».
1886–1887Опублікував п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля».
1886У Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого.
1887Отримавши дозвіл на звільнення, повернувся з дружиною Софією в Україну й оселився на хуторі, названому на честь першої дружини, Надії (у Єлисаветградському повіті). Нині хутір є історико-культурним заповідником.
1888З І.Карпенка-Карого зняли гласний нагляд. Він вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського.
1890Вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч».
1897Склав записку до з’їзду сценічних діячів у Москві, присвячену переслідуванню українського театру, яку з трибуни з’їзду виголосив Панас Саксаганський.
1899Написав історичну трагедію «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття.
1900–1904Створив власну трупу, написав п’єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море».
1906Захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна.
15 вересня 1907Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі Надія.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 1 Голосов