Хронологічна таблиця Володимир Підпалий

Хронологічна таблиця Володимир Підпалий

Володимир Підпалий

Володимир Підпалий коротка інформація:

Народився9 травня 1936
с. Лазірки
Помер24 листопада 1973 (37 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, прозаїк, перекладач
Alma materФілологічний факультет Київського університету
Мова творівукраїнська

Володимир Підпалий хронологічна таблиця текст

ДатаПодія
9 травня 1936Народився 9 травня 1936 в селі Лазірках, на той час районному центрі Полтавської області. Мати Ольга Власенко — козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович — виходець з-під Великої Багачки. Батько працював на залізниці, захоплювався садівництвом та бджільництвом. На дев’ятому році мати була вже круглою сиротою і наймитувала в Лубнах.
1943Батько Володимира Підпалого загинув під Києвом.
1953Закінчив 10 класів. Працював у МТС, колгоспі.Володимир Підпалий навчався у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. За власним свідченням, любив історію, літературу та не розумів точних наук. В школі багато читав.
1955Був мобілізований на флот.
21 січня 1957Мати померла 21 січня 1957 року на час служби сина на флоті.
1957демобілізувався (через хворобу ніг) та поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ).
1958Перші вірші надрукував в газетах «Молодь України» та «Зміна».
1962Закінчив Київський університет.
1963У Державному видавництві художньої літератури вийшла перша збірка «Зелена гілка», роком пізніше —”Повесіння” у видавництві «Радянський письменник».Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник».
1964Був прийнятий до Спілки письменників . Того ж року вийшла в світ збірка «Тридцяте літо».
1968«В дорогу — за ластівками»
1970«Вишневий світ»
24 листопада 1973Володимир Підпалий помер. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Смерть Володимира Підпалого обірвала розвиток “тихої поезії” в українській літературі. Подібне сталось одночасно в російській поезії: загадкові смерті Алексєя Прасолова і Ніколая Рубцова зупинили розвиток цього стилю, варто згадати публічні доноси, літературних осіб надзвичайно близьких до верхівки КГБ СССР. Зрозумілим, в цьому контексті стає метафоричний протест проголошений на похороні Володимира Підпалого, протест проти смертельної брутальності тоталітарної радянської влади до митців і зокрема щодо Володимира Підпалого.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 2 Голосов