Хронологічна таблиця Володимир Підпалий
Володимир Підпалий
Володимир Підпалий коротка інформація:
| Народився | 9 травня 1936 с. Лазірки |
|---|---|
| Помер | 24 листопада 1973 (37 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету |
| Мова творів | українська |
Володимир Підпалий хронологічна таблиця текст
| Дата | Подія |
|---|---|
| 9 травня 1936 | Народився 9 травня 1936 в селі Лазірках, на той час районному центрі Полтавської області. Мати Ольга Власенко — козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович — виходець з-під Великої Багачки. Батько працював на залізниці, захоплювався садівництвом та бджільництвом. На дев’ятому році мати була вже круглою сиротою і наймитувала в Лубнах. |
| 1943 | Батько Володимира Підпалого загинув під Києвом. |
| 1953 | Закінчив 10 класів. Працював у МТС, колгоспі.Володимир Підпалий навчався у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. За власним свідченням, любив історію, літературу та не розумів точних наук. В школі багато читав. |
| 1955 | Був мобілізований на флот. |
| 21 січня 1957 | Мати померла 21 січня 1957 року на час служби сина на флоті. |
| 1957 | демобілізувався (через хворобу ніг) та поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ). |
| 1958 | Перші вірші надрукував в газетах «Молодь України» та «Зміна». |
| 1962 | Закінчив Київський університет. |
| 1963 | У Державному видавництві художньої літератури вийшла перша збірка «Зелена гілка», роком пізніше —”Повесіння” у видавництві «Радянський письменник».Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник». |
| 1964 | Був прийнятий до Спілки письменників . Того ж року вийшла в світ збірка «Тридцяте літо». |
| 1968 | «В дорогу — за ластівками» |
| 1970 | «Вишневий світ» |
| 24 листопада 1973 | Володимир Підпалий помер. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33). Смерть Володимира Підпалого обірвала розвиток “тихої поезії” в українській літературі. Подібне сталось одночасно в російській поезії: загадкові смерті Алексєя Прасолова і Ніколая Рубцова зупинили розвиток цього стилю, варто згадати публічні доноси, літературних осіб надзвичайно близьких до верхівки КГБ СССР. Зрозумілим, в цьому контексті стає метафоричний протест проголошений на похороні Володимира Підпалого, протест проти смертельної брутальності тоталітарної радянської влади до митців і зокрема щодо Володимира Підпалого. |
Біографії
Посилання
