Хронологічна таблиця Михайло Старицький

Хронологічна таблиця Михайло Старицький

Михайло Старицький

Михайло Старицький коротка інформація:

Ім’я при народженніСтарицький Михайло Петрович
ПсевдоМ. Старченко
Народився2 (14) листопада 1839
Кліщинці
Помер14 (27) квітня 1904 (64 роки)
Київ, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоРосійська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч
Alma materФізико-математичний факультет Київського університетуd
Мова творівукраїнська
Напрямокреалізм
Жанрпісня, роман, п’єса

Михайло Старицький біографія хронологічна таблиця текст

ДатаПодія
14 грудня 1840народився у селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство провів серед мальовничої природи; зазнав відчутного впливу діда — 3.О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, і був для свого часу людиною дуже освіченою, «знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем». Усе це дало перші імпульси до формування його світогляду.
1852У роки навчання у Полтавській гімназії Старицький залишився круглим сиротою, і відтоді турботи про його виховання взяв на себе двоюрідний брат його матері — В.Р. Лисенко, батько М.В. Лисенка. Разом з М. Лисенком — майбутнім видатним композитором — Старицький часто гостював у родичів, де співали російські та українські народні пісні, думи, читали заборонені вірші Т. Шевченка. Старицький не тільки прилучився до музичної культури, а й мав змогу ознайомитися з вітчизняною і зарубіжною літературою. На цей же час припадає і захоплення Старицького театром; «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника», «Сватання на Гончарівці», що ставилися аматорським гуртком, він і під кінець життя згадував як найкраще з усього ним баченого.
1858–1859Навчання в Харківському університеті
з 1860Навчався в Київському університеті.На час навчання М. Старицький і М. Лисенко були вже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою. До цього періоду належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Огарьова, Міцкевича, Байрона, Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібретто опери «Гаркуша» за п’єсою О.Стороженка і сатиричної оперети «Андріяшіада».
1864Разом з Лисенком він створює у Києві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам’яті Шевченка року було показано «Наталку Полтавку».
1865Були надруковані перші твори письменника.Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х pp.
1871Старицький веде велику громадсько-культурну роботу, організовує разом з Лисенком Товариство українських сценічних акторів, яке давало спектаклі за їх творами (особливим успіхом користувалася музична комедія «Різдвяна ніч» — лібретто Старицького за Гоголем, музика М.Лисенка).
1872Значну частину літературної спадщини Старицького складають переробки, які формально цензурній забороні не підлягали. Малосценічні твори Я. Кухаренка «Чорноморський побут на Кубані» та І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» він перетворив на динамічні комедії «Чорноморці» і «За двома зайцями»(до останньої тематично близький оригінальний водевіль Старицького «По-модньому», 1887 р.).
1878Під тиском імперської влади Старицький змушений був емігрувати на деякий час за кордон.
1881Після повернення з-за кордону він видає перші свої поетичні збірки («З давнього зшитку. Пісні та думи»), п’єси «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «Не судилось», переклад трагедії Шекспіра «Гамлет, принц Данський».Розуміння зв’язку соціальних і національних проблем у визвольній боротьбі українського народу XVII ст. виявив письменник у сповненій трагедійного пафосу, позначеної рисами епічності п’єси «Тарас Бульба».
1882Видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького
1883Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи.Видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски).
1883 по 1885М. Старицький очолює і забезпечує матеріально першу об’єднану українську професійну трупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль його в організації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, в яких брали участь М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський та інші видатні актори, мали такий успіх, що були заборонені в Києві й усьому генерал-губернаторстві. Але трупа продовжувала працювати й виступала в Житомирі, Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиньові, інших місцях.Після відокремлення трупи Кропивницького Старицький віддає багато сил роботі з творчою молоддю.
1887–1888Трупа Старицького з успіхом виступає в Москві та Петербурзі, а згодом гастролює у містах Поволжя, у Вільно, Мінську, Тифлісі.
1891У п’єсах Старицького на сучасну тематику — «Зимовий вечір», «Розбите серце» — різних за поетикою, позитивним героєм виступає людина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність, захищає в міру своїх можливостей слабшого.
15 березня 1897Своє розуміння ролі й завдань театру в житті суспільства Старицький висловив у доповіді на Першому всеросійському з’їзді сценічних діячів. Він звернувся до з’їзду з проханням допомогти українському театрові позбутися адміністративних і цензурних утисків. Назвавши цей виступ сміливим і патріотичним, Іван Франко вказав, що завдяки йому з’їзд прийняв ухвалу й заходи, наслідком яких були «значні пільги для театру, в тім числі й для українського, в Росії».
1899Письменник також тяжіє до драми ідей ібсенівського типу. Своєрідними розвідками в цьому напрямі були його п’єси «Остання ніч» і «Крест жизни».
1903В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Разбойник Кармелюк» російською мовою.
27 квітня 1904 рокПомер у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 2 Голосов