Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Search in pages

Друкувати
Скрипнула хвіртка, і на подвір’я зайшла середніх літ молодиця:

— Доброго ранку. Скажіть, будь ласка, тут живе Одарка Припічок?

— Тут, — озвалася таких же літ господиня і допитливо оглянула гостю. — А що?

— Та нічого. Оце прочитала на стовпі оголошення…

— А-а, ви квартиру шукаєте, — пожвавішала Одарка. — Заходьте. Думаю, що вам сподобається. Кімната, як сонечко. Окремий хід. Ніхто вас не турбуватиме.

Квартира справді виявилась затишною. Майже цілий день у вікна заглядає сонце. Гарний краєвид перед очима.

Та молодиця підозріло нюхнула повітря:

— А грибок скоро проїсть підлогу?

Господиня з подиву аж розкрила рота:

— Та ви що? Недавно настеляли. То вам просто здається.

Молодиця ще раз нюхнула повітря:

— Таки пахне грибком. Мене не обдуриш.

— Не може бути, — заперечила Одарка. — Дошки клали сухі, як перець. Можете не хвилюватись.

— Може, й так, але моїх знайомих теж запевняли, а потім взимку вломилася підлога — і було лиха.

— У кого, може, й зогнила, а в моїй хаті грибка нема.

Одарка заклала сокиру в щілину підлоги і налягла на топорище дебелим тілом. Дошка хрумкнула і вискочила наверх.

Молодиця обмацала її, заглянула в дірку і здивувалась:

— Справді нема. Але однак щось пахне. Мабуть, блощиці.

— Зроду не було, — заспокоїла господиня.

— Не було, а це, видно, завелися. Така нечисть куди хоч пролізе.

— Їй-бо, не помічала.

— Хіба відразу помітиш? Понаштурхувалися у матрац, а тоді вночі як хмара посунуть. Моїх знайомих теж запевняли, а потім…

Одарка взяла ножа і одним махом розбатувала матраца.

Молодиця довго оглядала його і, нарешті, погодилась, що блощиць у ньому нема. Але їй не сподобалися стіни:

— Мабуть, з очерету, що такі тонкі. Взимку віятиме, як на вигоні.

— Будинок з цегли.

— Хіба під штукатуркою видно?

Господиня кілька разів довбнула сокирою стіну і викресала об цеглу іскри.

— Таки й стіни міцні, — повірила молодиця.

— То коли ж перебиратиметесь? — запитала Одарка.

— Ніколи. Я просто так.

— Нахаба! — заверещала господиня.

— Зовсім ні. Я продавщиця. У четвер ви в мене так вибирали кавуна…