Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Пішов козак молодий
В далеку дорогу,
Кинув жінку молоду
I хату убогу.

Аж вертае за ciм літ,
Хату оглядає,
Дивується сам собі —
Хати не пізнає.

Його хата — як вінок,
Новенька, біленька…
“А звідки то,— запитав,-
Голубко сивенька?”

“А то,— каже,— господь дав
За твою дорогу!”
Козак шапку підійняв.
“Слава ж,— каже,— богу!”

Входить в хату — скрізь лавки
I столи xopoшi,
А на столах i лавках
Валяються гpoшi.

Глянув козак навкруги,
Жінку обіймає,
Поцілував кілька раз.
“Звідки ж то?” — питає,

“I то,— каже,— господь дав
За твою дорогу…”
Козак хрест святий поклав.
“Слава ж,— каже,— богу!”

Коли гляне у куток —
Аж дітей копиця…
“А то звідки?” — “Господь дав!” —
Каже молодиця.

А той носом покрутив.
“Добрий,— каже,— тато!..
Але,— адже,— на сей раз
Порався багато!..”


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...