Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
І
Зів’яв неждано первий цвіт
Бажання молодої долі:
По правді жить на ріднім полі,
Кохать людей, науки світ…
Усе, усе тепер покрила
Навіки темная могила…

ІІ
Прийшла пора — і ти по-божому умер;
Ми, плачучи, тебе засипали землею…
Одну правдиву річ напишемо тепер
Над темною, як ніч, господою твоєю:
Колись минеться все, переведеться рід,
Забуде рідний край заплаканую долю,
Могила западе, і зникне її слід,
І кісточки твої розкидають по полю…

ІІІ
Жив, жив, а все ж таки умер.
Що ж скажемо тепер
Над домовиною твоєю? —
Свинею жив і вмер свинею!

[1889]


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...