Потiм уже сходяться охотники, лаштають носилки i несуть i свого загиблого товариша, i дикого кабана до машини чи до залiзничноï станцiï.
Тi, що несуть загиблого товариша, — дуже сумнi, бо, ïм дуже жалко хороброго мисливця, що впав жертвою благородноï спортивноï своєï страстi.
А тi, що несуть забитого кабана, — дуже веселi, бо “такий мисливський трофей трапляється не дуже часто.
Коли ви йдете болотом, де обов’язково є цiлий табун диких свиней i де бродить величезний сiкач, не менш як пудiв на п’ятнадцять вагою, дуже корисно проказувати таку нiби молитву, що за сивоï давнини дуже допомагала на охотi нашим предкам-мисливцям (мiж iншим, молитва ця корисна не тiльки при полюваннi кабанiв, а корисна вона й при охотi на всякого звiра).
Така молитва:
Ви зорi-зiрницi,
Нiч темна темниця,
Замикаєш ти i церкви, i хати
Ще й царськi палати.
Замкни звiрю вуха й очi,
Щоб я пiдiйшов i не промахнувся…
Коли ви таку молитву прочитаєте з вiрою, то, безперечно, зможете пiдiйти до кабана, незважаючи на те, що вiн звiр дуже обережний, i слух у нього, як у найталановитiшого диригента симфонiчного оркестру.
З вищенаведеною молитвою можна й треба полювати дикого кабана навiть самому, продираючись заплутаними стежками й перескакуючи з купини на купину в очеретяному болотi.
А взагалi, ще раз кажемо, полюють кабана iз загонщикамн.
Трапляється, i дуже часто трапляється, що кабан, почувши чи довiдавшись, що спереду стоять на номерах мисливцi з жаканiвськими в рушницях кулями, i бувши не зовсiм певний, що всi вони прянуть на грушi, — повертається i йде на загонщикiв.
Бо вiн звiр хитрий, — вiн знає, що у загонщикiв, крiм кiлкiв та одчайдушного галасу, в руках нiчого немає.
Випадки такi кiнчаються бiльш-менш щасливо, кiнчаються вони переляком, бо кабан поре людину тiльки тодi, коли його поранено, а так вiн пiдбiжить, хрокне, налякає й, смiючись, побiжить далi.
Було таке й з нами на полюваннi кабанiв, було, було! Брехати не буду — було!
Пiдняли загонщики в очеретi на болотi кiлька диких свиней i кабанiв.
Пiшли вони на охотникiв.
Почулося там бах, там бах!
Виткнувся на них i один чималенький, так пудiв на десять, вепр.
Чи там у нього стрiляли, чи не стрiляли, я вже не скажу, бо дехто з охотникiв, щоб виднiше було, сидiв на грушi, а тiльки ж вiн крутонувся й помчав на загонщикiв.
На всьому скаку пiдбiг до одного парубчака-загонщика, той iрятуйте, хто в бога вiрує!” не встиг пролящати, як вiн його тиць рилом у пуп! Перекинув, перестрибнув через нього, хрокнув, загигикав i помчав далi.
Пiдбiгли ми всi до того парубчака: стоïть блiдий-блIдий, губи бiлi й трусяться, i нiчого бiльше вимовити не може, тiльки:
– Хрокнуло й побiгло! Хрокнуло й побiгло!
Нарештi трохи опам’ятався.
Ми до нього:
– Ну, що, — дуже злякався?
– Злякався, тiльки не зовсiм до кiнця злякався! Можна дужче злякатися! — промовив вiн i подавсь у кущi.
Так що й загонщикам, як бачите, треба бути пильними.
Убили ви дикого кабана.
I отодi настає найтяжчий момент полювання диких свиней.
Це — коли вже зберуться на дикого кабана до вас приятелi i вам треба переконати ïх, що це iменно кабан не простий, а дикий.
Ви ïм розказуєте про ваше полювання, не пропускаючи найдрiбнiших деталей: i як збиралися ви на охоту, i як ïхали, i як доïхали, як до болота чи до лiсу дiйшли, де стали, скiльки було загонщикiв, як кабан вискочив, як ви не розгубилися, як бахнули, як вiн ткнувся рилом у землю, а потiм знову встав i побiг, а ви його вдруге…
В процесi розповiдi ви й свiдкiв називаєте i розплющену кулю калiбра вашоï рушницi показуєте…
Ну, всi докази за те, що ви власноручно вбили дикого кабана.
I бачите, що нiщо не допомагає: ïдять i хвалять кабана, а не вас!
I ви прекрасно знаєте, що, йдучи додому, вони, похитуючись, будуть реготатися:
– Дикий кабан! Найшов дурних! А, до речi, почiм свинина тепер?
Отакi люди!
Невдячнi люди!
З’ïли цiлого кабана, випили геть чисто все, до того випили, що на ранок хазяйка iстерично верещить:
– Ну, яка це дендя (хазяйка трохи знала по-англiйськи) пiвлiтри карасини випила? Ну, гостi?! Щоб ти менi бiльше диких кабанiв не стрiляв!
А вони, приятелi, iдуть ситi й п’янi додому та ще й насмiхаються!
Нехорошо!
