Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках
Друкувати
В одному селі люди перестали ходити до церкви. Стогне піп, немає доходу. З боку церкви жив крамар, йому теж від цього гірше стало. Мало людей заходить в крамницю, а тому й виручки мало.

Одного разу крамар приходить до попа та й каже:

— Знаєте, батюшко, що?

— А що? — каже піп.

— Давайте об’явимо «чудо господнє»: ніби у вас в церкві ікона обновилась. Будуть люди йти, і вам буде виручка, і до мене будуть у крамницю заходити.

— Оце добре ти придумав, — зрадів піп.

На другий день піп почав розповідати скрізь, що в церкві обновилася ікона і милує людей. Повалили люди до церкви. А крамар мерщій в город та накупив ладану, свічок, оливи. Пішла торгівля. Зажили піп з крамарем.

Одного разу заходить в крамницю чолов’яга на милиці.

— Здрастуйте, — привітався він до крамаря, — дайте, будьте ласкаві, ладанцю.

Крамар важить ладан та й питає дядька:

— До ікони приїхали?

— Еге, — відповідає той, — Кажуть, що у вас тут ікона обновилася та й людей милує.

— Обновилася й людей милує, — відповідає крамар.

— Та й що ж, і помагає воно людям?

— Якже, якже, помагає! — каже крамар.

— Чи всім же помагає? — питає дядько.

От за це не скажу, чи всім, чи ні, — каже крамар. — Знаю, двом добре помогло.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!