Друкувати
Внучці Оксанці
Раділи ми зранку
Разом з усіма:

Два кроки Оксанка
Зробила самаї
Зіп’явшись на ніжки,
Свій шлях почала:

Від столу до ліжка
Півметра пройшла!
Поки що — два кроки
Тієї ходи…

Крокуй же крізь роки!
Щасливою йди!
Кріпи свої сили,
Оксанко мала,

Щоб рівно, красиво
Й далеко пішла!
(1974)

Рейтинг