За старою ходячи,
Квилив дід:
– Ти б зварила півника
На обід!
Та стара скупенькою
Все ж була,
Взявшись в боки, лазаря
Завела:
– Їв би, кажеш, півника?
От так‑так!
Ну, а що ж там різати?
Він як шпак!..
Через день, удосвіта
Як на сміх,
Йшов злодюга й півника
Впхав у міх.
Вийшла баба, плачучи,
Й примовля:
– Ой, як шкода! Півень був
Як теля!
А старий не витерпів –
З печі зліз:
– Чи ти ба – за ніч одну
Як підріс!
Показати коментарі
