Що коло тичин в’ється?
Гей, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Гей, поїхав Хмельницький
Ік Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
Не пий, Хмельницький,
Дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди.
А я ляхів не боюся
І гадки не маю,
За собою великую
Потугу я знаю.
Іще й орду
За собою веду:
А все, вражі ляхи,
На вашу біду.
Утікали ляхи —
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить,
Вищиривши зуби.
Становили ляхи
Дубовії хати,
Прийдеться ляшенькам
В Польщу утікати!
Утікали ляхів
Де якії полки,
Їли ляхів собаки
Іі сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти, —
Не по однім ляху
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця, —
Не по однім ляху
Зосталась вдовиця.
“Чи не той то хміль…” — популярна народна історична пісня про Богдана Хмельницького, який очолив Визвольну війну проти панськоï Польщi, яка захопила украïнськi землi й прагнула пiдкорити собi украïнський народ, але перемога була на боці козаків.
Записана в 50-х роках XIX ст. в Галичині. Друкується за збіркою Я. Ф. Головацького «Народні пісні Галицької і Угорської Русі», ч. I, стор. 4—5. Відомо кілька записів цієї пісні.
Побудована дана історична пісня на прийомi паралелiзму з використанням легенди про походження прiзвища Хмельницького.
Ідея твору “Чи не той то хміль”
Ідеєю твору є плекання серед українського народу поваги до Богдана Хмельницького як народного ватажка, талановитого полководця та мудрого державного діяча. Окрім захоплення мужнім ватажком, у пісні оспівується пересторога гетьману не захоплюватись перемогою, не втрачати пильності, оскільки попереду ще будуть важкі випробування. Ворогів подано приниженими і розбитими, але є моменти щирого співчуття до дітей-сиріт та вдів.
Тема творy “Чи не той то хміль” – пісня про Богдана Хмельницького (Історичні пісні)
В снову пісні «Чи не той то хміль…» покладено розповідь про одну з найвизначніших подій Національно-Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а саме про першу збройну перемогу козаків над поляками під Жовтими Водами 5 травня 1648 року, коли козаки при підтримці татар ущент розгромили польсько-шляхетське військо.
