Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Одного літнього ранку поважна чапля, нарікаючи на нещадне сонце, вирішила змінити помешкання. Ретельно оглянувши місцевість, перната переконалася, що кращого місця за болотяні хащі годі й шукати: біля водойми прохолодно, та й розлогі дерева дарують затінок.

Аж до самісінького вечора довгонога облаштовувала оселю: сухий очерет став м’яким килимом, великий камінь — зручним столом, а листя лопуха — пухкою периною. Прикрасивши будиночок ліліями, трудівниця вклалася спати.

Господиня не встигла навіть годинки подрімати, як її розбудив дивний звук:

— Ква!

— Мабуть, здалося, — розплющивши одне око, спросоння пробурмотіла чапля.

Крилата перевернулася на інший бік і вже збиралася додивитися перерваний сон, як зовсім поряд, наче над вухом, знову почулося:

— Ква!

Перната сіла на ліжку, дослухаючись: десь співали цвіркуни, тихо хлюпнула хвостом об воду риба, ухнула сова… Чапля заспокоїлася, але щойно опустила голову на подушку, поблизу чітко пролунало:

— Ква-ква-а!

— Що за неподобство! — обурилася довгонога й визирнула.

Посеред болота на величезному камені лежала жабка й, милуючись повним місяцем, час від часу намагалася вполювати жука чи комара. Коли це вдавалося, зелена переможно вигукувала:

— Ква!

— Сусідко, чи не можна тихіше? — суворо дорікнула пташка.

Стрибунка зухвало поглянула на крилату:

— Досі ніхто не скаржився!

— То я буду першою! — рішуче заявила довгонога. — Надворі ніч, і всі відпочивають.

— То й що? — байдуже зауважила порушниця спокою. — Якщо заважаю, затули вуха.

— І не подумаю! — не поступалася чапля.

Бешкетниця хитро всміхнулася й навмисне голосно закричала:

— Ква-ква-ква-а-а!

— Ну, постривай, негіднице! — не витримала перната й кинулася до суперниці.

Не встигла зелена й оком змигнути, як крилата на своїх довгих лапах опинилася поряд. Іще хвилина, й обурена пташка проковтнула б пустунку. На щастя, бешкетницю врятували дві подруги-квакушки, які спостерігали за суперечкою та вчасно зіштовхнули приятельку у воду.

І чапля, і жабка ще довго згадували ту неприємну зустріч. Можливо, саме тому довгонога часто блукає берегом, вишукуючи нахабну стрибунку, а зелена, почувши чиїсь кроки, відразу замовкає.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...