Друкувати
Зашуміла буря люта і розбила корабель,
Що ішов з добром великим із віддалених земель.
Всі пустились рятуватись, лиш один стоїть як стій
Та молитви шле Афіні, прокровительці своїй.
Крізь пекельне завивання хтось гукнув йому: — Кріпись!
На Афіну май надію, але й сам же ворушись!
Хоч молись, хоч не молися, але вийде все одно:
Якщо плавати не вмієш,підеш каменем на дно.

Рейтинг: 5 - 2 Голосов