Бабусина радість у двір прибігає.
Хоч ще невеличка, зате не лінива!
Ускочить у хвіртку — і зараз до діла:
То носить водичку, то двір підмітає,
То з яблуньки гусінь в садку оббирає,
А то у дворі молоточком стукоче, —
Все робить бабусина радість охоче!
Бабуся радіє та ще й примовля:
— Що день — то все більшає
радість моя! Росте, як кленочок побіля води!
А радість — це хлопчик! А може, це ти?
Показати коментарі