Акафісти Українською мовою

Що таке акафіст?

Слово “Акафіст або Акатист” – це жанр богослужбової поезії що представляє собою хвалебно-подячний спів, присвячений Господу Богу, Богородиці, ангелу або тому чи іншому святому. На думку деяких святих отців, це найкращий вид молитви — бо вона не прохаюча, а подячна, хвалебна.

Акафіст походить від грецького Ο Ακάθιστος Ύμνος і переводиться як “несідальна пісня”, тобто “пісня, яку співають не сідаючи, стоячи”.

Зміст:

• Історія Акафіста: походження, історія розвитку
• Складові Акафіста: Кондаки та ікоси
• Коли читають Акафісти

Історія Акафіста: походження, історія розвитку

У грецькій літературі середньовіччя ми часто можемо зустріти згадку акафіста. Цей жанр відомий із ранніх Візантійських часів. Пізніше з Греції традиція співу цієї молитви перейшла до країн Східної Європи. Це відбилося й у літературі, й у історичних працях. Найпершим гімном, що сягнув сучасності, став великий акафіст Пресвятої Богородиці, він був написаний після чудового звільнення Константинополя від нападу ворогів. Цей великий акафіст імовірно належить до 626 (часи правління імператора Іраклія).

Багато гімнограф називають і більш ранні терміни. Вважається, що над молитвою працювали одразу кілька гімнографів. У ті дні Патріарх Сергій проносив на руках ікону Пресвятої Богородиці вздовж міських стін, і благав Бога про захист від військ персів і скіфів, які брали в облогу Константинополь. Люди просили Господа про заступництво у храмах, благаючи врятувати їхні будинки та рідне місто.

Імператор вважав Богородицю Покровителькою та заступницею столиці після чудового порятунку міста. Спочатку свято акафіста здійснювали у Константинополі саме у тому храмі (Влахернський храм), де зберігалися святині: чудотворна ікона Богородиці та Її риза, а також пояс. Пізніше свято стала відзначати вся Східна Церква.

Християнські поети склали наслідування цього акафісту, а української і російської традиції Православ’я такі гімни прийнято писати кожному святому, якого Церква починає прославляти.

Великий акафіст Богородиці став взірцем хвалебної пісні. Зазвичай хвалебну пісню пише акафістограф – православний поет-християнин. Зараз є не лише класичні акафісти, які ми могли зустріти в давнину, тому акафіст став окремим особливим жанром хвалебної пісні Ісусу Христу, Богородиці, святому, а іноді й церковному святу.

В країнах СНГ акафіст, особливий вид молитви, з’явився близько 916 року.

За часів гонінь на Церкву жанр урочистої молитви був у розквіті. Саме в цей час було написано багато нових акафістів, тому що в співі акафіста не брав участі церковний хор, він читався келейно, без священика. Віруючі могли молитися вдома. Нові акафісти пишуться і зараз. Існує близько 1800 хвалебних пісень різними мовами світу. Найчастіше залишаються невідомими автори музики акафіста, оскільки багато розспівів народжувалися в народі.

Складові Акафіста: Кондаки та ікоси

Акафіст обов’язково складається з кондаків та ікосів. Це 25 пісень, вони відповідають порядку літер грецького алфавіту. Молитва складається з тринадцяти хвалебних пісень, кондаків та дванадцяти розлогих пісень, які називають «ікос». Кожна група творів пояснює сенс свята, якому присвячено акафісту.

Ікоси прийнято закінчувати на слові “радуйся”, а кондаки на оспівуванні “Алілуйя”, яке означає “хваліть Бога”. Ікос, який читають після кондаку, зазвичай ділять на дві частини. Читати ікоси без кондаків не заведено.

Акафіст нагадує класичний кондак за своїм складом. Такі кондаки обов’язково мають двадцять строфи: дванадцять з них більш короткі, з вихвалянням «алілуйя» та дванадцять довгих, які відповідають першому приспіву кондаку. Але, на відміну кондака класичного типу, акафіст ставить собі, як першорядну, завдання возвеличення. Від стародавніх кондаків акафісти також відрізняють хайретизм. Хайєртизми – це звеличення які, починаються зі слова «Радуйся!».

Перше слово в короткій вступній фразі ікоса – теж “Радій”. Тринадцятий кондак читається тричі зі зверненням до того, кому він присвячений, після нього обов’язково повторюється перший ікос, потім знову читається перший кондак.

Хвалебна пісня має чітку структуру, бо навіть у домашній молитві віруючому, особливо тому, хто нещодавно прийшов до Церкви, важко сформулювати звернення до Господа. Багато хто звертається до Бога і святих Його в життєвих потребах, але не кожне прохання завгодно Богу і не кожне житейське прохання сприяє спасінню душі. Тому є акафісти, присвячені життєвим проблемам, з якими стикаються віруючі люди.

Коли читають Акафісти

Читати акафіст радять вранці, до їди. Зазвичай це робиться вголос, слова хвалебного співу віруючий пропускає в своє серце. Текст молитви краще запам’ятається, якщо читати його щодня. Звертатися до Господа можна не тільки після ранкової чи вечірньої молитви, акафісти читають у будь-який момент, коли цього вимагає душа.

По молитвах Богородиці та святих неодноразово траплялися чудеса, а Господь посилав утіху стражденним. Пишеться багато нових акафістів, не всі вони встигли отримати церковне благословення і є канонічними текстами. Їх розглядає спеціально створена богослужбова комісія. Якщо такий акафіст віруючий хоче читати у домашній молитві, можна звернутися за благословенням до свого духовника.

На цій сторінці зібрано список Акафістів Українською мовою, читайте їх щодня у будь-який момент, урочисті хвалебні пісні читають і на подяку Господу і святим, нашим заступникам на Небесах.

Правила читання

Акафісти можна читати українською мовою одразу після ранкового чи вечірнього правила. У цьому випадку початкові молитви зазвичай не читають, можна читати акафіст вже після читання молитов до кінцевої молитви “Гідно є”. Найчастіше акафіст читають вдома, коли людина залишається наодинці з Богом. І келійна та соборна молитва згадуються у Біблії. Але і при домашній молитві важливо дотримуватися богослужбового статуту.