Каже: — Терплю муку.
Медсестра їй зразу тиць
Градусник під руку.
Та й пішла собі в палату
По усьому цьому.
А бабуся зібралася
Та й собі — додому.
А на другий день вернулась,
Як сонечко встало.
Походила по палатах,
Сестру відшукала.
Щось нишпорить за пазухою,
Тягне звідти руку.
— От спасибі, сестро, вам,
Нате вашу штуку.
Під рукою ніч тримала,
Була аж спітніла.
Вранці встала здоровенька,
Ніби й не хворіла.
Від життя відстала баба
Показати коментарі