Попросивсь чемненько
Зі скаргою на режим
Грішник Іваненко:
«Жив я, — каже, —
не в селі,
Був у Київ-граді,
Бізнесмен і депутат
Верховної Ради.
Хоч тепер і не господар
Я душі своєї,
Не скасовуйте, прошу,
Пільги й привілеї:
На тім світі за життя
Не бував я бідний,
То й казан щоб був мені
Не чавунний — мідний,
Й щоб опалювавсь казан —
Без диму з-під низу—
Чистий газ бутан-пропан,
А не трусок з хмизу».
«Щось змінить, —
промовив зав, —
Я не маю права,
Бо велика тьма гріхів
В твоїй темній справі.
І про кожен з них є в нас
Повна інформація,
Бо і в пеклі теж пройшла
Комп’ютеризація.
Знаєм, скільки обіцяв
Ти добра народу,
Знаєм, скільки
в нього вкрав
Й сховав кінці в воду.
Та й на сесіях було
Теж не без підробки:
На засіданнях не був,
А хтось тиснув кнопку.
А останньою була
найгрішніша акція —
Незаконний перехід
В протилежну фракцію…
А по-друге, що й до нас
Земна впала криза,
Газ дорожчає щодня,
Тож шукаєм хмизу.
Добрих джинів тут нема,
Ні доброї феї,
Які б тобі зберегли
Пільги й привілеї».
