Тоді послали кита зловити зайця. Кит поплив, але коло берега зловили його рибалки.
Послали сома, але сома теж зловили.
Тоді послали черепаху. Черепаха знайшла царя звірів тигра і каже.
— Ти цар, і у нас є цар. Наш цар умирає, і лікар сказав йому, що якщо він з’їсть заячої печінки, то жити буде. І цар просив, щоб ти дав зайця.
Тигр вислухав і звелів привести до нього зайця.
— Іди, — сказав він, — за цею черепахою: тебе кличе морський цар.
Іде зайчик з черепахою і випитує, чого треба від нього морському цареві. Розказала йому черепаха, в чому справа.
— Але якщо він вийме в мене печінку, то я уже жити не буду? — запитав зайчик черепаху.
— Цього я не знаю, — сказала черепаха.
— Ну, так ось що. У мене є один кривий родич. Він давно жаліється, що йому від кривої ноги жити не можна. А цареві вашому все ж одно, яку печінку не їсти, аби тільки заяча була. Так ти почекай мене, я тільки ось у цей лісок побіжу і зараз приведу тобі кривого зайця, — сказав зайчик.
— А мені все одно, — сказала черепаха і випустила зайця. Заєць побіг до лісу, і тільки його і бачили.
Ждала, ждала черепаха його і полізла до свого царя. Узнав цар, в чому справа, і наказав їй знову лізти до царя звірів. Розказала черепаха цареві звірів, як утік від неї зайчик.
— Ну, йди додому, — сказав їй цар. — Від тебе він знову втече. Я пришлю його з кимось другим.
Почув зайчик, що його шукають, і каже.
— Тепер, коли мені все одно умирати, зроблюсь я розбійником. Одного разу бачить він — лізе по дорозі черепаха.
— Ти куди лізеш? — питає її зайчик.
— До вашого царя іду. Треба сказати йому, щоб не шукав зайця, так як наш цар уже умер, — відповіла йому черепаха.
Тоді зайчик побіг попереду черепахи і сказав:
— Чув я, великий царю, що ти мене шукаєш. Ось я.
— А де ти був до цього часу? Чому ти утік тоді від черепахи? — запитав цар.
— Я не утік, а відпросився, погодившись вислати за себе кривого. Ось до нього я і бігав, — пояснив зайчик.
— А де ж він? — запитав цар.
— Та не пішов. Каже, що не хоче умирати, — каже зайчик.
— Як не хоче, то іди ти! — приказав цар.
В цей час прилізла черепаха із звісткою, що їх цар уже помер, і зайця не потрібно.
— Ну, умер, так умер, — сказав тигр і відпустив зайця додому.
