Юрій Яновський хронологічна таблиця
Яновський Юрій Іванович
Юрій Яновський коротка інформація:
| Псевдо | Георгій Ней, Юрій Юрченко |
|---|---|
| Народився | 14 (27) серпня 1902 хутір Маєрове, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 25 лютого 1954 (51 рік), Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | Російська імперія, УНР, СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | прозаїк, поет |
| Alma mater | Єлисаветградське земське реальне училище |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | 1922–1954 |
| Напрямок | неоромантизм, соціалістичний реалізм |
| Жанр | новела, роман, оповідання, повість, вірш |
Яновський хронологічна таблиця текст
| Дата | Подія |
|---|---|
| 27 серпня 1902 | Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. |
| 1908 | У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда. |
| 1919 | Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. |
| 1922–1923 | Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах. |
| 1922 | Перший вірш «Море» надрукував російською мовою |
| 1924 | Уперше виступив з віршами українською мовою. |
| 1925–1926 | Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. |
| 1925 | Збірка «Мамутові бивні». |
| З 1927 | Жив у Харкові.Збірка «Кров землі». |
| 1928 | Новела «Поворот». |
| 1931 | Заборонений роман «Чотири шаблі», п’єса «Завойовники». |
| 1932 | «Дума про Британку» |
| 1935 | Роман в новелах «Вершники». |
| З 1939 | Жив в Києві. |
| 1940 | Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії». |
| 1941-1945 | За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі. |
| 1947 | Роман «Жива вода». |
| 25 лютого 1954 | Бувши слабого здоров’я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст. |
Біографії
Посилання
