Під вікном сидить бабуся, спершись на долоні.
Куня собі, похиливши голову в куточок.
— Куди їдете, бабусю? Покажіть квиточок.—
Подивився, хмурить брови.
— Як це ви зуміли?
Ви, шановна громадянко не в той поїзд сіли.
— Ні, я їду, куди треба. На Донбас, додому.
— Ваш квиток у простий поїзд, а ви — у швидкому
— Що ж,— відказує бабуся,— вже діватись ніде.
Піди скажи машиністу, хай тихіше їде.
Показати коментарі