— Ого-го! — каже їжак. — Скоре сотворіния тут!
— А ти, — каже заєць, — такий твій рід віддавна, і ти такий! Загинеш з твоїм ходом і з твоїми кривулями, з твоїми кривими ногами!
Але їжака найдужче то узлостило, що він каже, що криві ноги.
— Ти, — каже, — мене береш на сміх? Адже як ти такий великий пан, то заложімся, хто кого переможе у бігу.
І заклалися у п’ять дукатів… І каже заєць:
— Ану, біжім.
— Ні, — каже, — іще ні. Я піду ще додому і скажу жінці, аби знала, де я пішов.
А заєць був тому рад, бо був голоден, і думає собі: «І це мені добре буде, бо попоїм капусти, то зможу ліпше бігати».
Приходить їжак до свої нори і каже жінці:
— Знаєш, жінко, маю клопіт.
— Який? Каже:
— Заложив-сми ся з зайцем, хто кого переможе у бігу.
Та й геть уже розказує за той заклад.
— А ти мой здурів, чи що? Що ти ся кладеш до зайця у бігу?
— Мовчи, жінко, — каже їжак, — якось то буде. Ми мусимо виграти тих п’ять дукатів… Збирайся, жінко, і ходи зо мною разом.
Ідуть вони разом, а по дорозі їжак учить жінку, що має робити. Каже:
— Ми зараз там приходимо на ниву, і я тебе поставлю у сім кінці, у борозні, і ти маєш на сім місці стояти. Наколи прибіжить д’тобі, так ти маєш казати: «Я вже тут!» А прийде він у тот другий кінець д’мені, то я так само скажу: «Я вже тут!»
Приходить він д’зайцеві і каже:
— Ну, я, — каже, — уже готовий.
Поставали вони у кінець ниви, і заєць каже:
— Маємо бігти на команду; на команду раз, два, три маємо ураз зачинати бігти.
— Добре.
І станув заєць у одну борозну, а їжак у другу; і на команду раз, два, три рушили до бігу. Заєць біжить, що сили має, у другий кінець ниви, а їжак зостався на місці. Прибігає заєць у кінець ниви, а там каже їжачиха:
— Я уже тут!
— Агі, — каже заєць, — та аби таке помело, аби мене перебігало?! Ану, пробуймо ще раз!
Заєць скочив знов до бігу. Прибігає у кінець ниви, а їжак ся підоймив догори і каже:
— Гов-гов! Я уже тут давно чекаю!
— Агі! Ану, біжім ще раз!
Прибігає у другий кінець, а то знов є там їжак (а то була їжачиха).
Так бігав він дев’яносто дев’ять рази, а за сотним разом як попробував бігти, кілько сили мав, як ся помоцував, та й насеред ниви — трісь!
Отак ся скінчила справа їжака з зайцем.
