Як запріг медведя до плуга, давай бити. Шерсть летить, як полова, а той тягне. Нарешті оглядається, а він вже такий писаний, що не треба і малювати! «Стій! — каже. — Вже я сорокатий!» — «О, ні! Не така згода була, треба три дні».
Як він походив в плузі назначений час, то вже добре був писаний. І більше не хтів бути сорокатим, бо то з великою кривдою шкіри дістається.
Показати коментарі