Та грошей не має.
Ходить, бідний, по Варшаві
3 голоду вмліває.
Ходить, свище… Далі чує —
Десь музики грають,
Німець ближче, поглядає —
Аж пани гуляють.
“Зайду,— каже,— поживлюся!”
Входить до покою;
Але тілько бідний німець
За пopiг ногою —
Його в танець i втягнули…
Що робити з горя?
Хоч голоден, як собака,
Танцює, небора.
Протанцював разів кілька —
Нема відпочинку:
То та піде німця просить,
То та на годинку…
І знемігся бідний німець,
Підкосились ноги;
Та як раптом повернувся —
Гу-гуп до підлоги!
Засміялись пані зразу,
Разом заплескали,
Далі бачать, що не жарти,
“Wody!” — закричали,
Але німець iз підлоги:
“Nie trzeba! Nie trzeba!
Nie trzeba mnie,— каже,— wody,
A kawalek chlieba!”
Показати коментарі