От раз підійшла Меланка, то дід заставив бабу, щоб вона наварила вареників. А сам пішов щедрівників шукать. Іде, коли дивиться — ідуть вовки. А він їм і каже:
— Й ви, дітки, ідіть до мене щедрувать.
То тоді ці вовки пішли за ним, прийшли до хати та й почали щедрувати:
— А у діда, а у баби
Семеро овець.
Сучка-позвонка,
Баба-поговорка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Крутивсь, вертівсь дід. Нічого не поробиш, треба нести. Виніс дід вівцю. А вони знову почали співати:
— А у діда, а у баби
Семеро овець.
Сучка-позвонка,
Баба-поговорка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Виніс дід і другу вівцю. З’їли вони вівцю і знову почали співати:
— А у діда, а у баби
Семеро овець.
Сучка-позвонка,
Баба-поговорка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Виніс дід і третю вівцю, з’їли вони і ту. Та й почали співати:
— А у діда, а у баби
Семеро овець.
Сучка-позвонка,
Баба-поговорка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Виніс дід і четверту вівцю. Й цю вони з’їли, і співають:
— А у діда, а у баби
Семеро овець.
Сучка-позвонка,
Баба-поговорка,
Коничок-ступачок.
Винось, діду, вівцю.
Так вони співали, поки поїли всіх овець. Тоді доходе черга до баби. Не віддав дід баби, а сам узяв добрий кийок і побив вовків.
