— Які матраци? Ви куди телефонуєте?
— Алло! Девушка, что за шутки? Ґіде маї матраси?
— Молодий чоловіче, які матраци? Куди ви дзвоните?
— Е-е-е, зачем шутишь? На вашем складє маї матраси.
— Це не склад, ви помилилися…
Пі-пі-пі-пі-пі…
— Что за луди? Кидала трубку… Алло! Девушка, ето я. Ґіде маї матраси?
— Чоловіче, я вам ще раз кажу: це не склад. На який номер ви телефонуєте?
— Двести двадцат девят, нул-нул, десат…
— Громадянине, це наш телефон, а не складу, ви розумієте?
— Е-е-е, перестань шутіть, да! Матраси ґіде?
Пі-пі-пі-пі-пі…
— Что за девушка такой? Опять кідала… Алло! Девушка, єслі ви опять кідала трубка, я сейчас приєду. Я южний челавек, панімаєш?
— Добродію, що ви хочете?
— Я хачу сваї матраси, панимаєш, пядесат штук вам вчера завезлі. Нам туристов нада разместіть, панимаєш.
— Я ж вам сказала — це не склад. Хто вам дав цей телефон?
— Е-е-е, кто дал, кто дал? Рустам дал — Ґіві завьоз! Ґіде матраси, панімаєш?
— Що ви заладили — панімаєш, панімаєш. Нема у нас ніяких матрасів.
— Ай, маладец. Девушка, я всьо привезу: і канверт, і віно, і шашлик.
— Та це не склад, я вам ще раз кажу!
— А что ето — прачечная?
— Свинячечная! Це радіо ФМ.
Пі-пі-пі-пі-пі…
— Е-е-е, опять кідала… Абидна, панімаєш. Алло! Девушка, кровний абида, панімаєш. Ґіде матраси? У меня кинжала…
— Чоловіче, що за жарти, я зараз міліцію викличу.
— Какой міліція, ето я на вас визаву. Ґіде маї матраси? Лудям негде спать, панімаєш.
— А я тут до чого?
— Е-е-е, зачем так гавариш, да? У мене для тебе апелсин, мандарин, чаво хатиш!
— Дівчата, підкажіть, що робити, якийсь припарений пристав із матрацами — і все! Що, перевести стрілки?..
— Спробуй!
— Алло, чоловіче! Я, здається, пригадала, де ваші матраци.
— Ай, маладец! А гаварила, не знаєт…
— Ваш Ґіві їх виміняв на ківі, телефонуйте на продовольчий склад, там вам усе розкажуть.
— Вай-вай-вай… Ґіві на ківі… Ай, генацвали, за ден третий раз матраси прадавать, панімаєш. Телефон директара, девушка, телефон. Без телефона, панімаєш, і матраси не поймаєш, панімаєш…
