Стихи о маме к празднику 8 марта (рос)
15 Записів
Дитячі та дорослі вірші про маму. Вірші до свята 8 березня.
Міжнародний жіночий день 8 березня
Міжнаро́дний жіночий день (англ. International Women’s Day), повна назва Міжнаро́дний день боротьби́ за права́ жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року) — щорічне феміністське свято, символ боротьби жінок за права людини та антисексизму, відзначається 8 березня.
Започаткований як пролетарське соціалістичне свято Міжнародний день жінок-робітниць і є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку».
Вперше святкувався 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Протягом XX століття відзначався в СРСР та країнах соцтабору як державне свято. 1977 року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного.
У деяких країнах, у яких відзначається день, жінкам дарують квіти та подарунки. Цей жест феміністки знаходять недоречним, оскільки вважають, що день повинен привернути увагу до гендерної нерівності.
У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина.
Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають Міжнародний жіночий день з огляду на його «політичне походження».
Історія свята 8 березня: як з’явився жіночий день
Сьогодні свято 8 березня сприймають зовсім інакше, ніж сто років тому, називаючи його святом весни, краси і жінок. Але справжня історія свята 8 березня не була такою безхмарною і легкою.
Історія свята 8 березня розпочалась у 1908 році, коли на вулиці Нью-Йорка понад 15 тисяч жінок вийшли із закликами про рівноправність із чоловіками. Вони вимагали скоротити робочий день і зрівняти c чоловіками умови оплати праці. Також мітингувальники вимагали виборче право для жінок. Через рік влада США оголосила останню неділю лютого національним жіночим днем, і відзначали його до 1913 року.
У 1910 році делегація американських жінок приїхала в Копенгаген (Данія) на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалісток, на якій була присутня комуністка Клара Цеткін. Вона і закликала заснувати Міжнародний жіночий день, в який жінки зможуть мітингувати і влаштовувати ходи, спрямовані проти злиднів, за право працювати, за повагу до своєї гідності і за мир. В європейських країнах Міжнародний жіночий день уперше відзначили 19 березня 1911 року.
А саме — у Німеччині, Австрії, Данії, Швейцарії, Голландії. Саме в цей день у 1948 році король Пруссії, побоюючись збройного повстання, пообіцяв провести ряд реформ, враховуючи і надання виборчого права для жінок. Однак у 1912 рік свято відзначали вже 12 травня. А в 1913 році в Німеччині святкували його 12 березня, в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії, Голландії — 9 березня, у Франції — 2 березня.
У царській Росії історія свята 8 березня почалась у 1913 році, і воно також супроводжувалось мітингами і демонстраціями. Так, 8 березня 1917 року за новим стилем (23 лютого за старим) відбувся страйк текстильниць, після яких була хода з гаслами про рівні права для жінок. Це, власне, була одна із хвиль протестів, що призвели до Лютневої революції. Свято 8 березня збіглось із переломним моментом в історії Росії, тому і зміцнилось у СРСР.
Десь до 70-х років історія свята 8 березня переважно асоціювалася з революціонерками і їхньою боротьбою за жіночу незалежність. Виходячи з історії свята 8 березня в різних куточках світу, стає зрозуміло, що виникло воно як інструмент емансипації і прояви поваги до жінок.
За радянських часів свято 8 березня було оголошене неробочим днем у 1965 році «в ознаменування видатних заслуг радянських жінок у комуністичному будівництві, у захисті Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, їхнього героїзму і самовідданості на фронті та в тилу, а також відзначаючи великий вклад жінок у зміцнення дружби між народами і боротьбу за мир». 1975 рік Організацією Об’єднаних Націй був оголошений Міжнародним роком жінок. З того часу 8 березня став офіційно Міжнародним днем жінок.
З 80-х років свято 8 березня все більше деполітизували, а до 90-х пафос колишніх революцій і геть зник. Його почали сприймати як «жіночий день».
Надання офіційного статусу 8 березня
Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права. Точну дату дня на конференції визначено не було.
В тому ж 1910 році Клара Цеткін з Розою Люксембург вивела на вулиці німецьких міст повій із вимогою припинити безчинства поліції (в радянській версії повій замінили на «трудящих жінок»).
Перший Міжнародний жіночий день був проведений 19 березня 1911 року з вимогами жінок права голосу та займати державі посади, права на працю і припинення дискримінації на роботі. Вдзначався в Німецькій імперії, Австро-Угорщині, Швейцарії та Данії в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Німкені обрали 19 березня, бо саме 19 березня 1848 року король Пруссії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести реформи — включно з узаконенням виборчого права для жінок.
У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні.
1912 року день відзначили 12 травня.
У 1913 та 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні Першої світової, у Європі жінки організувують в кінці лютого або на початку березня антивоєнні мітинги.
Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії.