І от приходить осінь. Похолоднішало, трава постарілась і стала несмачною… Кожної ночі він тремтів усе більше від холоду. Та це була тільки осінь!.. А як прийде зима? От і вирішив він піти у теплі краї, бо чув десь, — люди говорили, — що птахи на зиму летять у теплі краї. От він ранком зібрався і йде, залишив свою долину, де ціле літо випасався. Жаль було покидати таку чудову долину, яка його стільки кормила… Але що поробиш? Зібрався він і пішов.
Тільки що вийшов на широкий шлях, аж тут йому назустріч баран. «Куди це ти зібрався?» — питає. — «Та іду в теплі краї перезимувати». — «Та й я того!» — сказав баран і пішов за ним.
От ідуть вони, йдуть удвох; назустріч їм півень. «Ку-ку-рі-ку! Куди це ви зібрались?» — він їх питає. А вони йому й кажуть: «Та в теплі краї, братику, перезимувати». — «Ге, та й я того!»
От ідуть вони уже втрьох. Надвечір втомилися та й сіли відпочивати. Раз чують вони курликання.
«Он гуси летять!» — закричав півень та й хотів сам за ними полетіти. Але хіба він здатний піднятися так високо та й летіти так далеко!.. Побив крилами, полепетав та й знову злетів на землю. «От чорт, лише змучився даремно!..»
А тим часом гуси вже розположилися на горбку на ночівлю. Приходить старий гусак — вожак, вклонився та й каже! «Куди це ви, шановне панство, зібрались?» — «Та в теплі краї на зимівлю», — відповів віл. «Ого-го-го! Га-га-га-га! — розсміявся старший гусак-вожак. — Не бачити вам теплих країв!..» — «А чому?» — запитав півень. — «Гм, та тому, що ви не здатні в теплі краї ходити. Вам і віку не хватить, щоб дійти до теплих країв! Не на те ваші ноги та крила».
Подумали наші мандрівники — що ж тут робити? Та так нічого і не придумали. Пішли вони питати поради у старого гусака-вожака. А той їм і каже: «Звідки прийшли, туди і йдіть. Ідіть до своїх хазяїнів та й працюйте знов, займайтесь своїми роботами. Та ще перепросіть хазяїнів… Коли б не прогнали…» А вони роздумали та й кажуть: «Не на те ми ішли від своїх хазяїнів, щоб знов у ярма нас запрягли».
Пішли вони, побудували собі хати та й стали жити-поживати, лиха не знати.
