У вечірню пору,
По телеку передають
Зустріч по футболу.
Чоловіків набилося,
Що нема де й стати, —
За улюблений свій клуб
Прийшли вболівати.
— Чи це наші? — здивовано
Хтось із них питає, —
Козаків таких на ймення
Ніби ж то й немає.
— Наші, наші, — у відповідь, —
Скрізь накупували
За мільйони, щоб очки
Клубу заробляли.
— Зате тепер нашим
дітям
Нема що робити, —
Тож вдаються до цигарки
Й починають пити.
— Он, дивись, отой
чорненький, —
Гамір не вгаває, —
Чи він п’яний, із двох метрів
В штангу потрапляє.
— Може, й п’яний.
Глянь рекламу, —
Хтось відповідає, —
Нині ж кажуть,
що без пива
Футболу немає.
Показати коментарі