Пантелеймон Куліш хронологічна таблиця
| Ім’я при народженні | Пантелеймон Олександрович Куліш |
| Народився | 26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Шосткинський район, Сумська область |
| Помер | 2 (14) лютого 1897 (77 років) Оленівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець |
| Мова творів | українська |
Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини.
Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника. З кінця 30-х років П.Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду.
Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя.
Пантелеймон Куліш хронологічна таблиця
| Дата | Подія |
|---|---|
| 7 серпня 1819 | Народився в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу заможного хлібороба Олександра Андрійовича, що походив зі старовинного старшинського козацького роду, і доньки козацького сотника Івана Гладкого — Катерини. На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і «духовна мати» — сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості і наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії. |
| З кінця 1830-х | Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. |
| 1840 | Письменник завдяки протекції інспектора шкіл М. Юзефовича дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. |
| 1845 | Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник», письменник здобуває визнання громадськості. |
| 22 січня 1847 | Побрався з Олександрою Михайлівною Білозерською.Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко. |
| Недовго тривала щаслива подорож. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга, де добрих три місяці допитують у III відділі, але довести його приналежність до таємної антикріпосницької організації не можуть. Однак висновок царської жандармерії чіткий: «Учителя 5-ої С.-Петербурзької гімназії 9-го класу Куліша, який хоча й не належав до цього товариства, але був у дружніх зв’язках із усіма його учасниками й самовиношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих ним творах багато двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії, — заточити в Олексіївський равелін на чотири місяці й потім відправити на службу у Вологду…» | |
| 1852 | «История Ульяны Терентьевны»,«Яков Яковлевич» |
| 1856 | «Феклуша» |
| 1856 — 1857 | З’являється нарешті його двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення.«Чорна рада»,«Граматка», «Народні оповідання». |
| 1862 | Куліш укладає свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що виходить у Петербурзі. |
| 1864 — 1868 | Жив у Варшаві. |
| з 1871 | Живе у Відні. |
| 1873 | Живе у Петербурзі.Він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси», в якому прагне документально підтвердити ідею історичної згубності народно-визвольних рухів і піднести культуротворчу місію польської шляхти, ополяченого українського панства і російського царизму в Україні. |
| 1877 | П. Куліш оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії.Тут господарює, творить, зокрема, укладає із своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия» |
| 1882 | «Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 року».Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін», завершує історіографічну працю в трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши», листується з багатьма кореспондентами, переймається розбратом слов’янських націй, особливо шовіністичними заходами польської шляхти в Східній Галичині щодо українського населення, дбає про видання прогресивних журналів і газет… |
| 1883 | Поема «Магомет і Хадиза» |
| 1884 | Драма у віршах «Байда, князь Вишневецький» |
| 14 лютого 1897 | Помер. |
