Іван Драч хронологічна таблиця
Ім’я при народженні | Драч Іван Федорович |
Народився | 17 жовтня 1936 Теліжинці, Тетіївський район, Київська область |
Помер | 19 червня 2018 (81 рік) Київ, Україна ·гострий інфаркт міокарда |
Громадянство | СРСР, Україна |
Діяльність | Прозаїк, поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч |
Жанр | вірш |
Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Народний депутат України 3-го скликання. Герой України (2006)
Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС.
Іван Драч хронологічна таблиця
Дата | Подія |
---|---|
17 жовтня 1936 | Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС. |
1955–1958 | Служив у армії. |
Від 1958 | Навчався у Київському університеті. Виключений за політичні погляди. |
Вереснь 1961 | Перейшов на заочний відділ і став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади. |
1962 | «Соняшник» |
1965 | «Протуберанці серця», «Дихаю Леніним». |
1967 | «Балади буднів»,«Поезії». |
1972 | «До джерел». |
1974 | «Корінь і крона». |
1976 | Він отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за свою збірку віршів. |
1977 | «Дума про вчителя». |
1978 | «Сонячний фенікс», «Сонце і слово». |
1980 | «Січнева балада 1924 року», «Американський зошит». |
1981 | «Шабля і хустина» |
1982 | «Драматичні поеми»,«Київський оберіг». |
1983 | Івану Драчу було присуджено Державну премію СРСР з літератури за збірку віршів російською мовою «Зеленые врата». |
Іван Драч працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на кіностудії ім. О. П. Довженка. Після початку Перебудови відновив контакти в дисидентських колах. | |
1985 | «Теліжинці». |
1988 | «Храм сонця» |
Весною 1990 | Обраний депутатом Верховної Ради України від Артемівського (№ 259) виборчого округу. За нього проголосувало 66,38% виборців. |
1992 | Він був співголовою НРУ разом з В’ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем. |
1998-2002 | Народний депутат України 3-го скликання. |
17 жовтня 2011 | Орден князя Ярослава Мудрого III ст. — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та громадсько-політичну діяльність |