Іван Драч хронологічна таблиця

Іван Драч біографія

Ім’я при народженні Драч Іван Федорович
Народився 17 жовтня 1936
Теліжинці, Тетіївський район, Київська область
Помер 19 червня 2018 (81 рік)
Київ, Україна
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність Прозаїк, поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч
Жанр вірш

Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Народний депутат України 3-го скликання. Герой України (2006)

Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС.

Іван Драч хронологічна таблиця

Дата Подія
17 жовтня 1936 Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС.
1955–1958 Служив у армії.
Від 1958 Навчався у Київському університеті. Виключений за політичні погляди.
Вереснь 1961 Перейшов на заочний відділ і став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади.
1962 «Соняшник»
1965 «Протуберанці серця», «Дихаю Леніним».
1967 «Балади буднів»,«Поезії».
1972 «До джерел».
1974 «Корінь і крона».
1976 Він отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за свою збірку віршів.
1977 «Дума про вчителя».
1978 «Сонячний фенікс», «Сонце і слово».
1980 «Січнева балада 1924 року», «Американський зошит».
1981 «Шабля і хустина»
1982 «Драматичні поеми»,«Київський оберіг».
1983 Івану Драчу було присуджено Державну премію СРСР з літератури за збірку віршів російською мовою «Зеленые врата».
Іван Драч працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на кіностудії ім. О. П. Довженка. Після початку Перебудови відновив контакти в дисидентських колах.
1985 «Теліжинці».
1988 «Храм сонця»
Весною 1990 Обраний депутатом Верховної Ради України від Артемівського (№ 259) виборчого округу. За нього проголосувало 66,38% виборців.
1992 Він був співголовою НРУ разом з В’ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.
1998-2002 Народний депутат України 3-го скликання.
17 жовтня 2011 Орден князя Ярослава Мудрого III ст. — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та громадсько-політичну діяльність

Біографії

Розділи

Посилання

Рейтинг: 5 - 121 Голосов