Друкувати
Від Донецька до Криму та Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона

Там де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив.

Я ходив по зелених Карпатах,
Бачив сяйво церков золоте,
У віночках на наших дівчатах
Різнотрав”я казкове цвіте.

Україна, як рідная мати
Огортає теплом нас своїм,
А Шевченко – він буде стояти –
Збережемо прекрасний цей дім.

Автор: Геннадій Деснянський.

Рейтинг: 5 - 2 Голосов