Кухня невеличка.
Отак плита, так тумбочка,
А отак — поличка.
Сюди вузько, туди тісно,
Не кухня, а клітка.
А дружина у сусіда —
Огрядненька тітка.
Коли пташка заспівала,
Привітавши ранок,
Вийшла в кухню господиня
Готувать сніданок.
Начистила картопельки,
Вогонь запалила
Й ненароком правим боком
Каструлю звалила.
Доки вона ту каструлю
Під столом шукала,
Їй на спину із тумбочки
Виварка упала.
І не може господиня
Дати собі раду:
Сюди стіна й туди стіна,
А виварка ззаду…
Сидить вона в закапелку,
Чоловіка кличе:
— Рятуй мене, голубчику!
Рятуй, чоловіче!
Тягни к бісу цю виварку
Або ламай стінку!
Біжи шукай більшу кухню
Або меншу жінку!
‘ой,людоньки,які ж наші письменники розкішні,талановиті люди!!Українці,ми маємо пишатись нашою культурою ,мистецтвом….