Знов з’явився на поріг:
Став просити зава-друга,
Щоб порадив, щоб поміг.
Каже:
— Хочу я на базу
Влаштуватися давно.
Ти закинь за мене фразу
У конторі «Хліб-вино».
Застрибали в зава очі.
(Прикидає сяк і так!).
— Поможу тобі охоче,
Дай подумать тільки… як? —
Враз… потис хапузі руку
Виручальник, друг палкий:
— Не журись! Придумав штуку!
Єсть, — говорить, — «хід» такий:
їдь мерщій з моїм привітом
До «Утильсировини»,
Проберися там з візитом
До начфіна Сарани.
Він подзвонить в «Фарби-лаки».
Там у нього робить тесть.
Той хоч красить дрантя всяке,
Та зате у нього єсть
Друг Самхват, що кроїть хутра
У майстерні «Хутровик».
А Самхват людина мудра,
В цьому ділі — «кадровик»!
В ательє він має свата
(в свата шиють… та не всі!),
Ти з запискою Самхвата
Мчи до свата на таксі!
Той влаштує без заминки,
Бо важливе тут одно —
Шиє шубу він для жінки
Начконтори «Хліб-вино»!
Біля третьої години
(У шофера графік є!)
Дама вийде із машини,
Дама зайде в ательє.
Дама гляне — сват одразу
І забігає тюпцем,
Та про тебе і про базу
Перемовиться слівцем.
— Добре, — скаже пишногуба. —
Хай ваш друг до мужа йде.
Лиш глядіть, щоб вийшла шуба,
Як ні в кого і ніде! —
— Сват віддячить, сват пошиє…
От який я «хід» знайшов!
Шуба та… тебе й зігріє…
— Ну, спасибі!
— Будь здоров!
…Двом ділкам у данім разі
«Хід» удавсь. (На жаль, бува!)
І хапуга на тій базі
Знов кишені набива.
Цідить там винце на ринки
Та повторює одно:
— Ох, і тепла шуба в жінки
Начконтори «Хліб-вино»!
