Йосип Попович

— В чому річ, скажи, Остапе, Голубе сивенький: І тобі дають на лапу — А живеш скромненько? — Бо із тих я ескулапів, Може, і чудненьких, […]

Каже Гнатові Хома: — Під вербою вчора Обнімав і цілував Я твою Федору… Що іще у них було, Більше Гнат не слухав, Кулачищем прямо в ніс […]

— Алло! Куме, — дзвонить Ася. — Справа є нагальна. В тебе стрижка почалася? — Почалась, звичайно. — Я до тебе у суботу Думала прибігти: Чи […]

…А для того Бог Великий Дав нам стільки сили, Щоб без шуму і без крику Ми щодня крутились. Тричі кляті й ще не кляті — «Домні» […]