Дмитро Білоус

Для роману чи для п’єси переклав один поет з вірша пушкінського «Бесы» найвідоміший куплет. Пушкін слово легко ронить — скільки чару в нього тут: «…Домового ли […]

Скаже Харків, скаже Київ, скажуть Лопань і Дніпро: «Як новий прогресу вияв — пречудова річ метро». Хоч була, як біг я в Спілку, придибенція така: у […]

Бувають речі нез’ясовні, а тут вдалося встановить, чом лікті випнуті назовні у Юкси (навіть коли спить!). Він сам нахрапистий, навальний. А лікті випнуті оті — це […]

Раз хотів я на Десну запастись путівкою; взять за будь-яку ціну, оплатить готівкою.   Дав заявку (трудно так з чергами триклятими!). Та сидить там мій земляк, […]

Душа — загреби, око — заздренне: чого є в тебе й немає в мене?! Це винуватий ти,миловидний, що я негарний. Ти винуватий, талановитий, що я — […]

Із мисливських секретів Ах, яка це пора золота — Полювання! І манить, і кличе.. . Навіть жінка тебе не пита: «Ти куди це зібравсь, чоловіче?» І […]

Мовила жінка до чоловіка: —  Свято надходить, Семене «Шити-білити, завтра Великдень», Так оце зараз і в мене! Я оце Лесика погодувала, Вклала його у коляску. Йди […]

Фейлетон   Раз якось лист прийшов до «Перця» Що є в решетах чудеса: Державне — ллється, як з відерця, Мов дощик сіють небеса.   Про голову […]

Знає весь «Райкудкудак», Дуже добре знає: їхній зав Панас Мудрак Випить полюбляє.   Був недавно ювілей В цім «Райкудкудаці». Скільки там було людей, Вславлених у праці! […]

Ну, як його?.. Не Потайнюк… Потайко? Ні… Ну, той, що критик! Та ні — не кандидат наук, А псевдопильності він злиток,   Що все шукає на […]

В клубі Ваня Говоруха, Культосвітній працівник, Закохавсь по самі вуха У Галину Боровик.   Та любив дівчину згідно Правил власного життя. Чи ж зітхать, мовляв, солідно, […]

Я знаю, заздрять мені люди: «От висунувсь Кузьма Слимак! А я не б’ю себе у груди І не кажу, що це не так.   Мені привільно […]

Татусь у хаті майстрував із дядею чужим. А Саша стружки підбирав, тріски лялькам на дім.   Присів татуньо на диван:— Ану, Сашко, піди торкни там, козарлюго, […]

Дітвора на воза з дідом (чи на сани у пургу). — Як,— пита дідусь,— поїдем — на голоблю? На дугу? І вже знають тато й мама […]

Брови — острішки руді. Щоки випещені. Стрів дружка на путі: — Чарку вип’єш чи ні?   Друг не зміг — він причин Не дошукується. І про […]

Ми б хотіли при нагоді Словом точним, повновагим З’ясувати, що в природі Називається зигзагом. — Тут і складності немає, — Хтось нам скаже, як ведеться ,— […]

Товаришеві Личакові Дав слово головуючий. І ось почав він. Без красот у мові, Спокійно, не нервуючи. — Товариші! Тут виступало Ораторів чимало. Критичні, гострі виступи були […]

Запитання дитяти   Зайшла сусідка до сусідки І з щирим гнівом на лиці Питає подругу: —Ну звідки Беруться в нас такі людці? Велася про чинушу мова, […]

І то ж бувають у людей Таланти дивовижні. Петро Патякало — так цей Години, дні і тижні Все буде говорити вам Про доблесть і про ваду. […]

Колись надворі на рядні Петрусь цяцьками грався. Аж ось — хрю-хрю! — і він свині На смерть перелякався. —   Іч, паця-кака! Ма-мо! Ма-а.. .— Ревів Петрусь […]

Сам Персона Завтовшки з солідний куль, А її він веде, Як персоночку. Тут вона ніжно так: — Потримай ридикюль, Потримай, Моє сонечко! Стріли знайомого — не […]

Кажуть, вади є в бригади Будівничої? Та хіба то тільки вади — Кепські звичаї! Тесля в дядька зремонтує На ось стілечки, А хазяйка приготує Ще й […]

Пригода ця була насправді, Хоч вельми дивна взагалі. На дівчину було податок Накладено в однім селі. І тож придумали служаки, — (Такого ще не бачив світ), […]

Давненько вже в директорах Сидить Ілля Родак. Очолює «Райкооптах» Чи то «Райкудкудак». Про штат піклується Родак, Недосипа ночей. У штат приймається не всяк — Подай своїх […]

Запитав розвідник Дівчину в воротях: —   Тут багато німців? — Взвод, чи, може, рота? —   Взвод, чи рота, кажеш? Ні, бери, брат, вище: їх набили, вражих, […]

Поліцай гука в вагоні: — Гей, провіднику, А чи є тут партизани, В тім чагарнику? Провідник: — А хто їх знає? Бачите ж — пітьма. — […]

Кружляє в небі «месершміт», А в нім — фашистський льотчик Шмідт. Зенітки тут як кашлянуть — Фашист круть-верть, Фашист верть-круть… Летить донизу «месершміт»: В один бік […]

Моє село — ні гір, ні круч,— рівнина, рівнина. Пусти — покотиться обруч до самого Ромна. Чому до самого Ромна? Для вас це дивина? Туди дорога, […]

Збагнувши назви: Хотів, Літки, сказав професору студент: — Це зрозуміло. Але звідки походить назва «Ходумент»? Такий є хутір на Сумщині десь біля їхнього села. Тому й […]