В коморі ловив кіт миші, а пес загавкав. Кіт вискочив із комори й закричав:
— Чому полошиш мені миші?
Пес відповів:
— Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали.
Кіт на се:
— Овва! Важне діло!
— Чому ні? — каже пес. — Як не буду брехати, злодій вкраде хліб.
— Гм; — говорив з погордою кіт, — мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?
Пес закликав:
— Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно.
— Ні, таки мене! — опирався кіт.
— Мене! — боронився пес.
І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з’їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого.
Господар розлютився та прогнав пса й кота.
Показати коментарі
