“Скористався нагодою” – В’ячеслав Даниленко

До куми кум заявився,
Сумний вигляд сотворив,
Потім в очі подивився
І таке проговорив:
– Дуже хочу, кумо люба,
Я тобі сто баксів дать,
Лиш дозволь тебе у губи
Один раз поцілувать.
Кума трішки здивувалась,
Слів ніяких не знайде,
Але довго не вагалась.
Кум і далі в наступ йде:
– Як даси помацать груди,
Іще сотню відвалю!
Кума мислить: “Будь, що буде.
Де я ще так зароблю?”
Кум завівся вже від цього:
– Ще сто доларів я дам
І усе заради того,
Щоб піти у ліжко нам.
Вже кумі й діватись ні́де
(її в ліжко кум несе),
Думає: “Він скоро піде
І забуду я про все.”

Кум пішов. Кума рахує,
Скільки грошей в неї є –
Чоловік телефонує
І питання задає:
– Чи приходив кум сьогодні?
– Нещодавно завітав…
– А приніс він ті три сотні,
Що тобі я передав?